Сторінка:П. Свjенціцкий. Вік XIX у діjах літератури украjінськоjі.pdf/16

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено
16

пра́вду, шчо мо́ва і літерату́ра, а з ними наро́дність Укра́јіни зді́бна розви́нутцьа і ста́нути об со́бі. Најкра́шчим же до́казом, шчо начаткова́ літерату́ра вели́ку пројави́ла си́лу јесть: факт ізни́кненьа шко́ли укра́јінськојі в по́льскіј літетерату́рі, хоть справде́шні ге́ніјі јіјі́ поставили, і дру́гиј, шчо пісьла́ Гогольа ніхто́ не најшо́всьа, котри́ј здо́лів би скарби́ мо́ви укра́јінськојі зане́сти до мови моско́вськојі, і тим спокри́вдити Укра́јіну.

Літерату́ра укра́јньска непере́чно шче ду́же вбо́га; ді́лу науко́вого у јіјі зо́всім нема́је, до́бројі грама́тики не напи́сано, посло́вник не надруко́ваниј, Бі́бліја ледві шчо видаје́тцьа… та грі́х забу́ти, шчо јави́лась вона́ перед кількадесатьма́ лиш рока́ми, а вже в тім незна́чнім про́тьагу часу́ пиша́јетцьа тво́рами, на котрі́ дру́гі літерату́ри цілі́ сталі́ттьа чека́ли. Будуччина́ јіјі́ одже вели́ка, а грани́ць ро́звиткови обозна́чити го́ді.

Літерату́ра, почина́јучасьа таки́ми таланами, јак Шевче́нко, Основјане́нко, Вовчо́к, Федько́вич; досту́пна і зрозумі́ла дльа 15 мільјо́нного на́роду, котро́јі тво́ри вче́ниј і проста́к ік се́рцьу пријма́је, в па́мьати заде́ржује — у будуччині ста́не хиба́ при́водом літерату́р дру́гих.

Ві́рить у ту́ју будуччину́, труди́тцьа над јіјі́ покли́канньом до життьа́ — свати́ј обовја́зок ко́жного на́родольу́бцьа — Укра́јінцьа-ру́сина кождого!!…