|
Соловѣй пташина
Усѣм спокій дала;
Минѣ молодому
Три тузѣ задала:
Ой перва ми туга
На моѣм серденьку,
Шо мя молодого
Ненька не женила;
А друга ми туга
На моѣм серденьку,
Шо мій ворон коник
Підо мноў не грає;
А третя ми туга
На моѣм серденьку
Шо ся моя мила
На мя розсердила.
Копайте ми яму
На полѣ широким,
Двѣ стопѣ широку,
Доўгу на чотире.
Вижче головоньки
Рожу посадѣте,
А нижче ніжочок
Воду испустѣте.
Як молод перейде,
Най ся затикає;
|
