Сторінка:Руска Рада. Ч. 4. Русини а Москалї. 1911.pdf/10

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

хії є Австрийцї (або „Австріяки“) хотяй не всї належать до одної і тої народности (бо тут є і Русини і Поляки і Чехи і Нїмцї і Італїяни і Волохи і т. и.), — так само і імя „Русь“ і „руський“ було державне і через привичку перейшло на всї народи „руської“ держави, які відтак витворили ся із ріжних словяньских племен. Таких народів було чотири, а іменно: україньский, новгородский, білоруский і московский.

Так, як назва „Русь“ була державною і єї приняли всї народи, що належали до „руської“, тоб то київскої держави, — так само і грецка християньска віра була державною і єї мусїли приняти всї народи „руської“ держави.

По смерти Володимира Великого

народи „руської“ держави дістали окремих князїв і мали свою власну управу. І так україньско-руський нарід мав своїх князїв, біло-руский нарід мав своїх, московский нарід мав своїх, а Новогородцї мали зразу також свого князя з „руського“ роду, а далї прогнали єго і завели републику (с. є. самоуправу, як се недавно зробили Портуґальцї).

Хотяй кождий із тих народів мав тепер своїх окремих князїв і свій окремий лад, — то все таки по старому звичаю звав себе державним іменем „руський“. Однак цїкаве тут, що кождий із тих народів тільки сам себе звавруським“, а другий нарід називав уже инакше.

От так напр. Москалї звали себе „русскими“, але нас і Білоросів звали „Литвою“, „Черкасами“ та „Українцями“. Так само Русини-Українцї тільки себе називали Русинами, а Москалїв звали таки „Москалями“ або „Москвичами“, але нїколи не називали їх „русскими“. І т. д. Се було наслїдком того, що вони не мали себе за один народ, але за осібні народи.