і покоряли ся Татарам. Аж як Русини в довгій нерівній боротьбі все таки ослабили татарску силу, тодї і Москалї піднесли голову до гори. І першим дїлом, що зробили, се
а стало ся се ось як:
Московщина не мала виходу на море. Головна єї ріка Волга пливе попід Уральскі гори на полудневий схід у Каспійске озеро в азийскі пустинї, а за Уральскими горами на схід є величезний край Сибір. Ще найблизшою була дорога на захід до Балтийского моря. Та ба, — на дорозї стояв Великий Новгород, що становив тодї окрему, независиму републику.
В інтересї Москалїв було забрати Великий Новгород і в той спосіб дістати ся до Балтийского моря. Але Новгородцї, инший не-московский нарід, вони не хотїли дати ся живцем закопати і боронили ся довгий час.
Новгородцїв було менше як Москалїв і як побачили, що о власних силах не зможуть устояти ся против своїх ворогів, тодї закликали на поміч литовско-руських князїв. І литовско-руські князї пішли з помочию Новгородцям тай воювали із Москалями.
Але Москалї підмовили кримских Татарів, аби ішли бити литовску Русь-Україну. Тому литовско-руські князї не могли довше помагати Новгородцям, бо мусїли стягати всї свої войска до оборони против Татар.
Тодї Москалї облягли Новгород і по завзятій боротьбі здобули, зруйновали єго і Новгородцїв силою виселили аж під Ураль, а Новгородщину населили Москалї і так здобули приступ до Балтийского моря.
Наші „кацапи“ кажуть, що єдність „руського“ народу видна з істориї. А тимчасом видимо з істориї, що єдности не було. Іменно Русини-Українцї і Білоруси тримали
