Отже — як бачимо — є в росийскім письмі кількадесять слів, котрі пишуть ся подібно як наші етимольоґічні, але цїлком инакше вимовляють ся.
Щоби на далї не було нїякого баламуцтва, та щоби улекшити нашому народови науку нашого письма постарав ся проф. унїверзитету п. Др. Стефан Смаль-Стоцкий, що по всїх школах заведено фонетику, се є таке письмо, яким напечатана ся книжка. Тепер ми маємо свою правопись, а москалї свою і кацапским перевертням годї вже далї баламутити наш нарід нїби то наша а росийска мова — се одна мова.
На се, що росийска мова є чужою для нас і не має нїчого спільного з нашою руською мовою, можна навести безлїк певних доказів. Для нас буде скорше зрозуміла навіть мова сербска, ческа, хорватска, як мова росийска. Наш чоловік ще якось зрозуміє Чеха або Серба, але як би розмовляв з Росияном, котрий не знає нашої мови, то не буде єго розуміти.
Як же можна єго розуміти, коли говорить ся:
|
