Сторінка:Руска Рада. Ч. 4. Русини а Москалї. 1911.pdf/7

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Русь“ (се є люди того племени, що називало себе „Русею“) далеко і між Вятичів і між Чудів або Фінів і ще далї аж під Уральскі гори та нераз і далеко на полудневий схід в Каспійске море.

Так то київска „Русь“ торгувала і воювала по всїй східній Европі, закладала свої „го́роди“ і стала панувати над тими племенами, серед яких осїдала. З тих чужих племен стягала дань скірами з вивірок, з кун, з лисів, соболїв, із горностаїв, воском, медом і т. д. Ті скіри і инше звозила київска „Русь“ до Київа а з відси Днїпром і Чорним морем до Грециї до великого міста Царгорода і до других міст, де їх продавала за золото і срібло, за зброю і дорогі одежи та знаряди.

Так поволи-поволи підчиняла собі київска „Русь“ усе більше і більше земель, та всї ті землї стали звати ся „руськими“, бо підлягали київскому племени „Русь“. Всї люди, що підлягали Киянам-Руси мусїли звати себе „руськими“, (бо були підданими київскої Руси), хотяй то були люди иншої народности.

Племена близше Київа скорше підпали під руку київскої „Руси“. До того вони мали однакову мову з київскоюРусею“ і мали той сам інтерес, бо всї вони сидїли в степових околицях над Днїпром і єго допливами (с. є. на Укранї) і над Днїстром (с. є. Поділю), вони займали ся рільництвом та торгували з грецким Царгородом. — Тому вони пристали легко до „Київскої-руської“ держави і весь нарід над Днїпром і Днїстром став звати себе „Русичами“ або „Русинами“.

Не так легко пішла справа з північно-східними племенами. Ті племена жили в лїсах з ловлї, були дикі, рілї не управляли і з Царгородом не могли торгувати, бо не мали туди дороги. Їх дорогою була Волга і вона вела на схід аж під гори Уральскі, під Сибір і на полудневий схід до Каспійского