Сторінка:Руска історична біблїотека. Том XVIII. Історичні моноґрафії Миколи Костомарова. Том XI. Мазепа. Часть II.pdf/135

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

у Криму, як губителїв тутешнього спокою, наводженєм на сей край підозріння і недовірія до тої вірности, яку всї односердне мають до її величности царської“.

Воронцов на сей лист так відповідав: На власноручний вашого сиятельства Ps. через се честь маю донести, що хоч вельми треба бажати, щоб відомих двох злочинцїв, які пробувають у Криму, можна було яким випадком знищити або викрасти, але через те що сей побут є вельми небезпечний, а до того ще може мати прикрі наслїдки, я думаю, що лїпше булоб лишити зовсїм занехаяними, тим більш, що нїчого не можна бояти ся від їх злочинств і вони вже люди лїтні і швидко ляжуть у домовину.

Тимчасом, канцлєр Воронцов радив про се сповістити царицї, але „тільки щоб показати тим вашу угодливість та пильнованє по службі“, запевняючи гетьмана, що „що те донесеннє не инакше, як великою радостю тут може бути приняте“.

Опріч сего нам більш не доводило ся знаходити прикмети дїяльности Мазепинцїв.