вами, віршами; потім вечеря, молитва — і сон. Школа Лаверізана повстала, як справжній протест проти старої школи, де в класах напихали до 150 дітей, де їх б'ють, отупляють механічною балаканиною на незручних ослонах. Лаверізан умістив в соціялістичному органі Clarion заклик до поновлення школи і свій погляд на нове виховання. Відгукнулось 25 дітей хлопців і дівчат. Навчання провадиться більш під голим небом, діти купаються в морі, вони плавають, їздять човнами, улаштовують цікаві екскурсії, працюють в саду, столярують, доглядають шкільну екотипу. Хлопці набіраються мужности не для яких сварок та бійок з товаришами, а в твердій витриманості, усі учні дуже ввічливі до сторонніх людей, привітні. При школі немає церкви, і до других церков дітей не водять, але проводиться самостійно обране навчання вірі. Іноді на бе́резі моря слухають оповідання про Ісуса Христа, про Будду, про світлого Бога Аполлона. Поважають усяку віру, і в кожній людині шанують її обоготворенність. Багато вчаться природознавству, роблять спостереження, малюють. Вчаться мови: німецької, французької. Історії починають вчитися з місцевих пам'ятників, багато мандрують з учнями по історичних місцевостях, їздять навіть за кордон, щоб знайомити учнів з широким світом. В школі не вживають жадних кар, жадних іспитів, ані нагород. Школа ставить собі завдання — дати громадянству психічно і фізично здорових людей, з певним напрямком, добрим серцем, чулим до чужого горя, до чужої долі й краси.
Не менше за фізичне оточення впливають на дитину й соціяльні фактори — коло кого
