в усіх її рухах. Разом із свідомими відносинами до людей, починає розвиватися самокритика, бажання сторонньої ухвали своїм вчинкам, страх осуду, розвивається соромливість. Бажання бути похваленим виникає з тієї симпатії до оточення, яка є одною з рис соціяльного інстинкта. Кіркнатрик, відомий американський психолог, каже, що почуття симпатії не з'являється раніш 3-го року, коли дитина вже може свідомо собі уявити почуття иншої людини, инших живих і неживих істот, бо дитина, завдяки свойому анімістичному світогляду з однаковою симпатією ставиться й до живих створінь і до квітів, дерев, камінчиків. Селлі наводить факти, коли дитина з великим жалем ставилась до листочків, які зривав вітер, до камінчиків, які повинні були нерухомо лежати завше на одному місці. Спочатку малі діти більш за все цікавляться ухвалою старших, батьків, учителя. Дорослі діти, навпаки — більше вартості надають думці товаришів свого гуртка; звідси походять так звані гуртові погляди, колективні катехізи з їх добрими Й шкідливими впливами. Мала дитина, що її побив товариш, біжить скаржитися батькові, матері, вчителеві. Доросла — ніколи: вона страхається класного осуду. Допоминаються хвали спочатку мязовою перемогою: хлопчик 4-х літ хоче нас зачарувати своїм скорим бігом, влучним стрибанням. Дівчатка змагаються викликати нашу увагу новим, гарним убранням, черевиками (від 2 до 9 літ). Деякі анкети виявили 18 % хлопців, що вихвалялися своїми фізичними вчинками, 22 % своїм майном; серед дівчат 90 % хвалилися своїми речами і лише 10 % тим, що вони можуть зробити. Помічалося теж, що симпатії малих
