Сторінка:Русова. Нова школа соціяльного виховання. 1924.djvu/55

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Розуміється, в нашому нервовому сучасному житті діти підлягають дуже ріжноманітним суггестіям: вулиця, кіно, театр, політичні події — все утворює суггестії несприяючі нормальному розвиткові дитини, але дуже могутні, і з ними инший раз дуже важко боротися вихователеві. Добра суггестія мала великий вплив в ріжних гуртах дітей; по тюрмах (напр. в Парижі, в Нансі) зміняла людей злодійкуватих, неохайних, лінивих на чесних, чепурних робітників. Суггестією можна вигоїти людину від лякливости, брехливости, від одвороту до ріжних страв, від заїкання, істерії. Разом із цим помічається страшенна впливовість ріжних нервових хвороб. Так, до одної німецької гімназії в жовтні 1905 року прийшла дівчинка 13 літ з якимсь особливим тремтінням. До 16 січня таким тремтінням заслабло вже 66 дівчат тієї гімназії, далі 70. Закрили школу до 22 січня. Хвороба почала спадати, і до 5 лютого слабувало лише 25 дівчат, але як зійшлись усі діти, то хвороба ще дужче поширилася, захопила аж 134 хворих. Довелося вживати енергійних засобів, щоб припинити пошесть. Усякі нервові з'явища — зомлівання, істерія, сміх, плач — стають дуже легко самосуггестією і захоплюють цілі колективи дітей і дорослих людей. Так пошесть на самогубство поширюється в періоди тяжких громадських переживань. В Петрограді в 1907 році в час пригнічення революційного руху зареєстровано 986 самогубств, з них 40 між студентами, 16 дівчат одноманітно кидались у водоспад Іматру (в Фінляндії). Цікавий випадок класної суггестії оповідає Рума. «В 11 г. дня я запитав у класі, чи не бачив хто мого ножа на катедрі. Ніхто