мота, душевна самота, противне моїм почуванням окруження викликували в мені жадобу кинути те, що мене зворушувало до дна — на папір. Мої особисті переживання відгравали не малу ролю в моїх писаннях"….
Виросши на німецьких книжках, на німецьких авторах, цілком природно, що свій перший твір “Людина” вона писала по-німецьки й післала до одного німецького часопису. Редактор часопису, хоч і не надрукував новельки, але похвалив молоду письменницю за цікаву тему і підбадьорив її далі писати.
Знайомство з подругою п. Кобилянської, Софією Окуневською, відкрило перед Кобилянською нові духові обрії, нові цікаві питання — відродження народу, піднесення прав і інтересів української жінки, розвиток української мови. Захопилась цими питаннями талановита дівчина, дитя карпатських пралісів, і сміло вступила на той шлях, яким іде все своє життя, — шлях оборони прав людини, а насамперед прав жінки.
В усьому свойому розумовому розвиткові вона була самоучкою. Захопившись ідеями Кобринської — першої орґанізаторки галицьких жінок, — О. Кобилянська без усякої сторонньої допомоги й поради завзялася вчитися української мови, і першим виразом цього нового напрямку її думок повстала так усім нам відома повість “Царівна”, яку писала вона уважливо, старанно проводячи свої думки. Почала її писати в 1888 р. (ще в Кімполюнґу), скінчила лише в 1895 р. а надрукована була в 1896 р. в фейлєтонах часопису “Буковина”.
Цей прекрасний твір відразу звернув увагу по всій Україні на молоду смілу й талановиту письменницю, яка устами своєї героїні Наталки Варкович оголосила жінкам нові життєві гасла: “Бути собі ціллю”, “Людина вище всього”, “Гідність людської особи вища за любов”. Це зробило велике вражіння. Як каже один з палких прихильників О. Кобилянської М. Шаповал: “Колись, влітку 1902 р. я випадково в Харкові зустрів книжку, що мене сповила великою внутрішньою радістю — це була “Царівна”. Почув уперше гарне імя: Ольга Кобилянська. На Україні була тоді глуха ніч…. ходив по землі бідний нарід і нічого не думав про Україну…. В гарячі липневі дні читав у лісі між осяяними