Ця сторінка вичитана
— 197 —
йому Галя, що та зірочка, сяє. Чи горіх знайде хлопець, чи китицями гордовину, все її згада: от би й дати, — каже. Вона-б осміхнулась, заговорила; та розлучила лиха година.
І на бричці сидючи, те й робив, що про Галю думав і розмовляв сам з собою за ню й за себе. Нім до Камянця доїхали, то й посватався в думці і оженився.
Кінець першої частини.
Миргород.
