Сторінка:Семен Семковський. Марксизм та національна проблема (1923).djvu/19

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


апарат пізнання є апріорний, себ-то упереджує досвід і не надається до його впливів. Тепер нам ясно в чому справа.

Наш апарат пізнання — мозок є частиною природи, він перебуває під впливом инших частин і може змінюватися в наслідок розвитку. Хоч мозок вносить суб'єктивні моменти, але і на його впливають об'єктивні причини.

З цього погляду можна сказати, що коли німець та англієць мають ріжні аперцептивні апарати, то апарати ці не залишаються завжди однакові, а, навпаки, надаються до впливів осередку; отже коли на два ріжних що до сприняття апарати, ділатиме одна причина, без перерви та трівало, то звичайно вона спричинятиметься до розвитку апаратів в одному напрямкові. Уявіть не тих двох мандрівників, що попросту швидко переїздять через країну, а людей які мандрують ціле життя, чи спільно переходять життьовий шлях. То є очевидна річ та й з досвіду ми добре знаємо, що наші мандрівники в міру того, як переживатимуть однакові вражіння будуть один одному близчі, їх психіка набуватиме більшої подібности, їх досвід — однорідносте: подібні умовини відіб'ються на мандрівниках низкою спільних вражінь. Адже чи не бачимо ми цього відбитку на представниках однієї професії, чи не знаємо, що причина цієї подібности полягає в однакових життьових умовах, чинність яких є однаковою.

Отже сам аперцептивний апарат не є щось незмінне. Він також змінюється і, в решті решт, на цій властивости його грунтується усе наше виховання. Що значить виховувати? То визначає впливати на дитину, після припущення, що апарат її пізнання надається до впливів осередку, е який ми поставили дитину; отже однакові умовини будуть впливати на два ріжних апарати в напрямі вирівнювання їх аперцепції, в напрямі наближення, а не розіходження. Ми маємо силу історичних доказів цьому. То не є проста конструкція, а спостереження над справжнім життям: бо ще у середині нації існував поділ на племена до того як утворилися національні об'єднання. Ці племена в значній мірі збереглися ще й до цього часу. Звичайно, у кожного племені була своя аперцепція. Немає сумніву, що з огляду на особливости історії свого розвитку, — прусак сприймав инакше, аніж баварець; а у баварця була своя аперцепція, порівнюючи з ельзасцем. Також на Україні ви можети бачити, що Полтавський селянин відріжняється від Київського або Галицького що до свого сприняття; у них ріжні аперцептовні апарати, ріжний склад вдачи то-що. Але ж усе це не стало на перешкоді до утворення однієї нації, племінна аперцепція не стала на завді до утворення єдиної національної аперцепції. Отже аперцептивний племінний апар«г під впливом загального осередку розвивався в напрямі об'єднання ріжних племен. Усе сказане про племінну аперцепцію в однаковій мірі стосується також і до аперцепції національної. Звичайно,