Сторінка:Сергій Подолинський. Про хліборобство. Частина перва. Про те, як наша земля стала не наша. 1877.pdf/16

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
— 14 —

зів більше. Це значить, що як би усіх людей розмістити однаково по усій землі, то на кожного чоловіка прийшлось би у чотирі рази більш поля, чім воно приходиться у нашій губернійі. Я вже казав, що в нас приходиться на кожну людину трошки більше, як по дві десятини, а на усім світі, то — воно виходить по девйать десятин.“

„Одначе постривайте трохи. В нас земля дуже добра і рідко йесть такого поля, щоб його не можна було орати. А йесть такі землі, що на ніх вже нічого не росте добре і хліба майже і сіяти не варто. Одначе такойі землі не дуже багато, менше як одна девйата часть усього твердого грунта. Нехай, скажемо, буде йійі одна девйата часть, то, значить, з тих девйати десятин, котрі приходяться на кожного чоловіка, треба одкинути одну десятину, а зостанеться вісім. Та і ті вісім десятин ще не усі такі рівні та гарни, як наші степа. Важко сказати, скілько усього поля на світі доброго, такого, що його можна орати, а скілько піску сипкого, болота та каміня і иншого недоброго грунта. Моя думка, така, що з тих восьми десятин, котрі по нашому рахунку зосталися на долю кожного чоловіка, по-