дньойі і Кавказ, що між Европою та Азійею мов шия лежить між двома морями: Чорним, куди текуть наші ріки: Дніпро, Дністро, Бог, — і Каспийским озером з солоною водою, як море, куди тече московська ріка Волга, найбільша в Европі. Північна Азія зветься Сібір. Сібір дуже велика земля, але не всюди на йій людям жити можна. У північнім Сібіру вже за надто холода великі, так що і хліб не росте. Одначе, добрий шматок Сібіру, може трохи менш, як половина его, здатна до хліборобства, а ще до того в Сібіру дуже багато таких гарних лісів, яких вже в нас рідко де і побачиш.“
У Сібіру тепер живуть три з половинох мильйона людей, але там легко могли б прожити сто мильйонів. Про Середню Азію, та про Кавказ, котрі належать до руського царства, я говорити багато не буду. Це землі доволі великі і місцями дуже гарні, але до руського царства воні належать вже цілком не по правді. Йіх сілою позабірали від людей, котрі жили там спокон віку, а тепер мусять або покидати свою батьківщину, або слухати чужого начальства. Воно і у Сібір руські люде увійшли не без неправди, — та вже було то давно, і тепер вже у Сібіру живуть рускі люде великими, майже