скрізь осібними купами і вже більша частина спосібнойі землі у Сібіру руська. Тут попереду жили самі монголи, люде полудикі, по лісах звіролови, по степах пастухи. Деякі набігали на сусідні руські оселі, а далі козаки донські напались на них і землі йіих завоювали і піддали царам московським. Почалось ще триста років назад. Опісля царі попереводили у Сібір руських людей хліборобів, другі руські сами поперебірались туда, — та і стало йіх більш ніж тих лісових та степових людей. Багато неправди робиться цім неруським людім у Сібіру, та найбільш не од простих людей, а од начальства, що обдира йіх не правим судом та хаптурами, — та од купців, що обдурюють йіх, купуючи в них шкури та скот. Ще неправедніще увійшли і обертаються наши на Кавказі та в Середній Азійі. І тут попереду козаки на границях заводились з сусідами: коло річки Уралу то козаки, то степовики, середні азіятці, татаре магометовойі віри, набігають було одно на одного. А коло гор кавказських черкеси, теж магометанці, було набігають на козаків, то козаки на них. А далі за горами жили христіяне, грузини та вермени; вони теж терпіли од
