З того часу скрізь по руських землях стали князі з одного роду і вже кожній громаді і окрузі стало не так вільно. Однако довго князі нічого важного не сміли робити, не спитівши громади, — а часом то було, що громада і прожене князя, як він ійі не подобайеться. Бувало і вбивали не любих князів. А років більш як шістьсот назад на руську землю набігли ордами татари і всю йійі спустошили, особливо Кийів і нашу Украйіну, тай засіли по степах кругом на південь коло руськойі землі. Найблища до нас орда була кримська. Скоро після того нашу Украйіну підгорнули під себе королі польскі та великі князі литовскі і завели инші порядки. Король польский слухавсь в усьому панів, що збірались на великі ради, сейми, і видумивали порядкі на користь тількі собі і на некористь простим людям, особливо селянам. Триста років назад пани литовські та польскі злили свойі царства в одно, польске, — то такі ж порядки стали й на нашій Украйіні: землю поодбірали то на королів, котрі стали роздавати йійі свойім слугам, то прямо на панів, селян стали повертати в крепаків. Скрізь по нашій землі поставлено королевське
