начальство, войевод та старост з польських панів та з наших перевертнів з жовнярскім військом. Всі мусили слухатись цього начальства, а селяне ще й панів свойих. Пани тепер стали і за суддів, а селянам збіратись на купи було заборонено. Міщанам по великих мисцях било трохи вільніще, бо вони сами собі вибірали городських голов, війтів, та судців для свойіх міщанськіх діл, але ця воля міщанська, як звали йійі тоді майдебурія, або привилія, це не була вже старинна воля, а дуже вкорочена. Войеводи і старости з жовнірами стояли й над міщанами, а пани шляхта зовсім були непідлеглі міщанському уряду і суду і правились собі свойіми панськими сеймами і судами земськими, та на сеймах видумували, як би більше роботи на крестян наложити та тяжчими карами йіх карати. До того ще начальство та пани польскі, щоб затерти й слід старойі вічевойі вольности по городах, накликали в ці города і містечка чужих: німців, жидів, вермен, — та давали йім особі льготи та привилійі. Скрізь по великих місцях заводились німецькі, та верменські управи та жидівські кагали, а наши до них тикатись не сміли. По троху
