У нас на Украйіні не було самозванців, — а бунтовались козаки і крепаки проти уряду королевського та проти панів ще частіще ніж в Московщині. У нас пани повернулись у инчу віру, латинську, та стали говорити по польскому і робитись поляками та через те тричі налягали на украйінських крепаків. Королі польскі скрізь ставили уряди панські та хотіли, щоб козаки наші йіх слухали; польскі уряди скрізь робили суд польскою мовою; пани повертали вольних людей в крепаки, саджали по селам та хуторам жидів-рандарів; а до того попи латинські та частина наших архийерейів, що раді булі підлизатись до королів, видумали, щоб піддатись папі римському, найстаршому попові латинському і завели унію, це б то спілку з латинськими кзьондзами і силою заводили йійі і церкви у наших однимали. З цього усього почались великі бунти на Украйіні років з триста назад. Почали козаки, а далі піднялись і крепаки, — і не раз з отаманами козацькими побивали королевських жовнірів та панів і заводили то там, то сям на Украйіні козацькі порядки.
Та й тут не було доброй згоди між козаками