та трохи для міщан. Старшина козацька почала забірати поля і луги, повертати селян, а далі й простих козаків у послушеньство. А царі та чиновники московські стали зневажати вольности козацькі, далі й собі землі одбірати на Украйіні, та знову отдали Украйіну на правім боці Дніпра за Кийівом ляхам, і тут козацтво пропало і знов завелись королевщина та панщина. Славний лицарь Семен Палій знов було пробував завести тут козаччину, повиганявши панів з Білоцерковщини та з Уманщини, — та його піймав гетьман Мазепа, що хотів старшину козацьку на панів перевернути та підлизувавсь попереду до царя московського, Петра, а царь заслав Палія на Сібір. Було то більш як сто сімдесят років назад. І з тійі пори на правім боці Дніпра панщина і польскі королевські порядки й не переводились, аж поки й Польща не пропала. Тількі на лівим боці Дніпра, в губерніях Черниговській, Полтавській, та в теперешній Катеринославській, на Січі запорожській зоставались ще козаки; та царі моксовські почали йім волю вкорочати, гетьманів та полковників переміняти, козаків у далекі землі в Московщину на
Сторінка:Сергій Подолинський. Про хліборобство. Частина перва. Про те, як наша земля стала не наша. 1877.pdf/43
Зовнішній вигляд