службу та на тяжкі роботи у кріпості та на канави посилати.
Оглядівсь було Мазепа, що лихо козакам та й задумав було одступити од московського царя за помічьчю шведського короля, що тоді воювавсь з царем за Петербург, — та вже пізно було! Народ вже привик царів слухати, перелякавсь, що царь звелів попам проклясти Мазепу в церквах. Та селяне і прості козаки не хотіли повставати за приводом дуже запанілого Мазепи і його полковників. Так і пропав Мазепа з Шведом під Полтавою. Після того вже царі, що хотіли, те й робили з гетьманською та козацькою Украйіною, аж поки цариця Катерина скасувала зовсім гетьманщину і усяке виборне начальство, Січ звеліла зруйнувати і завела на Украйіні зовсім московські порядки і царське начальство, та рекрутчину та крепатство. Сталось це сто років назад. А старшина козацька була й рада, що стала дворянами московськими, получила навіки земли, що було давались йій, мов жалування, поки служби, та щей людей, котрі жили на тих землях. Багато козаків повернуто в крепаки свойім, часто родичам, усяким Галага-
