найеться про те, чого бажав Шевченко і чого ми тепер невільні, в кайданах, хоть і не бачимо йіх, бо вони не з заліза, а гірш залізних!
Так ось бачите, оцей Шевченко правду сказав, що на тій самій Украйіні,
На тій самій, що з Богданом
Ляха роздавила
Байстрюки Екатерини
Сараною сіли.
А свойі люде, онуки бувшойі старшини козацькойі ставши
Гірше ляха свойі діти
Украйіну роспинають,
Так як пиво праведную
Кровь із ребер точуть.
За панами з усякойі породи посунулись на нас жидівські купці та арендарі, котрі скрізь просовуются між рабочимі та панами-дармойідами та, услугючи дармойідам, забірають в свойі руки рбочих, а далі й панів. І тепер той самий Переяслів, у которому за приводом Богдана батьки наші злучились з москалями, як рівні з рівними, — більш жидівський, ніж
