Сторінка:Сергій Подолинський. Про хліборобство. Частина перва. Про те, як наша земля стала не наша. 1877.pdf/56

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
— 54 —

прийшлось йім тоді, як в римськім царстві та по других землях в Европі люде пристали до новозаконнойі йіхньойі віри, Христовойі. Оттоді христіяне почали старозаконних жидів мучити та притісняти, та ненавидіти за те, що вони колись Христа та новозаконних жидів мучили та ненавиділи.

Не думайте, братці, що й я за тим на жидів нарікаю, — що вони не-нашойі віри, — або за тим нарікаю й на ляхів, німців, москалів та усяких інших людей, которі в нашу землю понайіздили, що вони чужі люде. Ні, нехай собі кожний віруйе як хоче; нам яке діло! Хай тільки другого не обіжда! Нехай би собі й чужий чоловікъ до нас ішов, аби собі працював та нікого не дурив, не неволив, — в пани не ліз та нами не гордував. Так тільки рідко хто в нас з чужих людей так чесно поводиться! А на жидів я нарікаю не на тих, що, як і ми, працюють: що воду возять, або кравцюють, або ковальствують, чи яке небудь майстерство роблять. Коли б тільки вони чесно робили, нас не обдурювали та держали руку з нами, простими людьми, робітниками, а не з сво-