Сторінка:Сергій Подолинський. Про хліборобство. Частина перва. Про те, як наша земля стала не наша. 1877.pdf/61

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
— 59 —

рахуйемо, що з усіх жидів, що живуть на нашій землі, більш мильйона тільки тим живуть і багатіють, що з нас кров ссуть! І виссуть вони з нас що року не менше як мильйонів з півтораста рублів! Так воно наситити стільки неробочого народу у віщо небудь стане нашому братові!

Так то, братці, ми на себе прийняли усі московські лиха, а Московщина нам жидів зоставила на самі наші плечі. Тепер місця наші на половину, а як де по Волині та по Галиччині майже цілком жидівські, землі наші, і степи наші позакупляли жиди, або позаарандували: тільки в губерніях Кийівській, Волинській та Подольскій не мають вони права на свойе імня купувати землі, та що з того: хиба на чуже не можна?

Майже скрізь по нашойі Украйіні, коли не сяк, то так, робочий чоловік в руках тих самих жидів, що од них думали вибавитись батьки наші козаки. Так воно і в тій часті нашойі землі, що під Цісарем, де жиди майуть тепер в усьому рівне право з христійанами, де можна кожному і віру жидівську приймати, коли схоче; а в Угорщині так йесть і начальство з жидів. Так воно і під