часы у насъ и робитныкы и господари жылы вкупи, йилы за однымъ столомъ, и николы ни одынъ жебракъ не зоставався по-за дверыма, не поклыканымъ до обиду и ненагодованымъ. Писля вечери у старыхъ Мистраливъ збиралысь коло камину (велыкои грубкы), де палалы выноградни сухи виття, и пры сьому веселому огныщу слухалы старыхъ казокъ, або маты Мистралева спивала зъ дивчатамы чудовыхъ стародавнихъ писень, а маленькый Фрыдерыкъ, прытулывшысь до матери, слухавъ, и здаеться, николы бъ не переслухавъ сыхъ писень, якъ-бы сонъ-дримота не склепывъ йому нарешти очей. Пидъ свято старый батько чытавъ Пысьмо святе, або старынни вирши трубадуривъ та исторычни оповидання на провансальській мови, и вси слухалы прости стари слова, що ставали яснымы малюнкамы колышнього славного мынулого. Але часъ мынавъ; маленькый Фрыдерыкъ выроставъ, и рокивъ десяты почавъ ходыты до школы, — и зразу кругомъ його залунала неридна французька мова, передъ очима поставали незнайоми слова… та розумна головка хлопчыка подужала вси труднощи становыща провансальського школяра, що вчыться у французькій школи. Його захоплювалы стари поэты и пысьменныкы Греціи, найбильше зъ ныхъ Гомеръ; а зъ рымськыхъ зацикавывся винъ Виргиліемъ. Уже 14 рокивъ винъ перекладае ихъ виршы на провансальську мову. Зъ початковои школы винъ перейшовъ до выщои — коллегіи, а зъ коллегіи — до универсытету. Тамъ винъ товарышуе зъ сыномъ
Сторінка:Середъ выноградаривъ пивденнои Франціи.pdf/46
Зовнішній вигляд