Рудч. Ск. II. 12. 3) Оттискивать, оттиснуть.
*Видавни́й, а, е. Отпускной. Видавні гуртові ціни. Отпускные оптовые цены. Пр. Пр.
Видавни́к, ка́, м. Издатель. Желех.
Видавни́цтво, ва, с. Издательство. К. ХП. 136.
Видавни́чий, а, е. Издательский. Наш видавничий захід. К. ХП. 135.
Ви́давцем, нар. По счету, мерою. Хліб видавцем дали, все подавалось ніби видавцем. Левиц. I. 4.
Ви́дайкати, каю, єш, гл. Выклянчить (от слов: дай, дай!) Запис. А. Крымский.
Видаля́ти, ля́ю, єш, сов. в. ви́далити, лю, лиш. Удалять, удалить. Сл. Яворн.
Вида́ння, ня, с. Издание. Повістки (народні оповідання) Марка Вовчка. Другим виданням коштом Н. Тиблена. Спб. 1861.
Ви́данський, а, е. Виданный. Чи то виданьське діло, щоб так робити?
Ви́дансько, нар. Видано. А за город знову 102 — чиж видансько? О. 1862. IV. 108.
Ви́дати, ся. См. Видава́ти, ся.
Вида́ти, даю, єш, гл. Видеть. А ні слихом слихати, а ні видом видати. Ном. № 1939. Хто в світі не бував, той і дива не видав. Ном. № 385. Перва сотня виступає, вдова сина не видає. Мет. *Чого я там не видав? Кон. III. 80. Хто вида́в так гово́рити? Разве так можно говорить? Левиц. I. 242. Ви́дано. Чи то видано, щоб живе мнясо само в рот ускочило? Рудч. Ск. I. 2. Видано-невидано, якого накидано. Ном., заг. № 48.
Вида́тий, а, е. Имеющий большое лицо.
Вида́тися, да́юся, єшся, гл. Видеться. Перепався, що не видався. Ном. № 8750. Стрічається, видається та із рибалками. Рудч. Чп. 125.
*Видатко́вий, а, е. Расходный. Сл. Дубр.
*Вида́тни́й, а, е. 1) Выдающийся, видный. Сл. Нік. *2) Дающий хорошие результаты.
Вида́ток, тку, м. 1) Умолот. Гречка стеблом була путяща, а не було доброго видатку. Волын. г. *2) Затрата, расход, издержка. Сл. Нік.
*Ви́дбати, баю, єш, гл. Усердием создать, взрастить. Сл. Нік. *Добрий садок собі видбали. Крим.
Видвига́ти, га́ю, єш, сов. в. Ви́двигнути, гну, неш, гл. Выдвигать, выдвинуть. Видвигнути свою націю з темряви. К. ХП. 7.
Виде́лка, ків, мн. = Ви́лка. Подайте виделка. Мнж. 170.
Виде́лка, ки, ж. Вилка. Дяки постукали заграничними виделками по німецьких тарілочках. Левиц. I. 398. А щоб тих тарілок білих або виделок і ножів — того й заводу в неї не було. Сим. 232.
Виде́льце, ця, с. = Виде́лка. Левиц. I. 495. Также и во мн. ч.: виде́льця. Той тільки й остався, в кого або чарка в руці була, або закуска на видельцях. Св. Л. 203.
Ви́держати. См. Виде́ржувати.
*Ви́держка, ки, ж. Терпёж, возможность выдержать. Тут мені вже не видержка. Крим.
Виде́ржувати, жую, єш, сов. в. ви́держати, жу, жиш, гл. Выдерживать, выдержать, выносить, вынести, вытерпеть. Видержуйте, небожата, і йдіть до самого кінця. Хат. XXII. Чи гріх, чи два, а вже не видержу. Ном. № 118.
Ви́дерти, ся. См. Видира́ти, ся.
Ви́де́ць, дця́, м. 1) Наблюдатель, зритель. Вже… туман закрив перед очима наших видців царську ґалеру. Лепкий. *2) Свидетель. Ор. Лев.
Видзво́нювати, нюю, єш, сов. в. ви́дзвонити, ню, ниш, гл. 1) Звонить, позванивать, позвонить, перезвонить. Наче хто у дзвіночки срібні видзвонює. МВ. (О. 1862. III. 43). 2) Выбивать, выбить, выколотить. Дзвонитимуть киями по плечах, поки й душу з тіла видзвонять. К. ЦН. 236.
Видзвоня́ти, няю, єш, гл. = Видзво́нювати. Ой і сказав пан Каньовський рублі поміняти, аби його Бондарівні три дні видзвоняти. Гол. I. 65.
Ви́дзьобати. См. Видзьо́бувати.
Видзьо́бувати, бую, єш, сов. в. ви́дзьобати, баю, єш, гл. Выклевывать, выклевать. Уман. I. 120.
