*Ви́дло, ла, ср. В выражении: На ви́длі. Наружной стороною кисти руки. Крим.
*Видлу́бувати, бую, єш, сов. в. ви́длубати, баю, єш, гл. Выковыривать, выковырять, выдалбливать, выдолбить. Витяг дід вузла з кешені, — длуб, длуб — видлубує на пів-ока. Крим.
Ви́дма, ми, ж. Песчаное место, из которого в ветренную погоду засыпает песком ближайшие поля. Кролевец. у.
Ви́дмухнути, ну, неш, гл. 1) Выдуть. Аф. 327. 2) Быстро выбежать, вылететь. 3) Выпивать, выпить сразу. Аф. 327.
Видне́нький, видне́сенький, а, е. Ум. от ви́дний.
Ви́днечко, нар. Ум. от ви́дно.
Ви́дний, а, е. 1) Ясный, видный. Ніч була славна, тепла, видна. Пирят. у. По ви́дному. Когда светло. 2) Видимый. Щоб лани широкополі і Дніпро, і кручі були видні. Шевч. 666. Ум. Видне́нький, видне́сенький.
Ви́днити, ню, ниш, гл. Вынуть дно. Гол. I. 90.
Видни́ха, хи, ж. = Ви́дра. Стор. II. 165.
Видні́вка, ки, ж. Бочка, в которой было вино. Вх. Лем. 397.
Видні́сінький, а, е. Совершенно видный.
Видні́сінько, нар. Совершенно видно, везде видно. Посадіте, рибалоньки, червону калину, ой щоб було виднісінько на всю Україну. Рудч. Чп. 125.
Видні́ти, ні́є, гл. безл. Светать; проясняться.
Ви́дно, нар. = Ви́дко. 1) Ой не видно його дому, тілько видно грушу. Мет. 6. 2) Видно, хоч голки збірай. Ном. № 592. Ум. Видне́нько, видне́сенько, ви́днечко. 3) Также: видно́. Повидимому, вероятно. Нехай дурні собі пустують; у них, видно, жуки у голові. Гліб.
*Виднокру́г, гу, м. Горизонт. На ліво, на виднокрузі, ніби чорна хмара, стояв броварський ліс. Лепкий. На виднокрузі розпускалась вітрилами яхта. Коцюб.
Виднота́, ти́, ж. Свет, освещение, ясность. Нехай одчинені двері, — тепла найде в нашу хату. — А од вас видноти в мою, бо в мене темно. Пирят. у. На видноті́. На освещенном месте. Ясної ночі ставляють на видноті, супроти зірок, дійницю з водою. Грин. II. 46.
Ви́добрити, рю, риш, гл. Удобрить. Землю гарно видобрили гноєм. Волч. у.
Ви́довбати. См. Видо́вбувати.
*Видо́вбування, ня, ср. Выдалбливание. Сл. Нік.
Видо́вбувати, бую, єш, сов. в. ви́довбати, баю, єш, гл. 1) Выдалбливать, выдолбить. 2) Выковыривать, выковырять. 3) Выклевывать, выклевать. Ворон ворону ока не видовбає. Ном. № 7953.
Ви́довжити. См. Видо́вжувати.
Видо́вжувати, жую, єш, сов. в. ви́довжити, жу, жиш, гл. Удлинять, удлинить. Желех.
Видо́вище, ща, с. Зрелище. Желех.
Ви́доїти. См. Видо́ювати.
Видо́к, дка́, м. 1) Ум. от вид. 2) На видо́к. На показ, на видное место. Вх. Лем. 397.
Ви́долати, лаю, єш, гл. = Здола́ти. Уман. IV. 46.
*Ви́долина, ни, ж. Углубление, котловина. Сл. Нік.
Ви́долинок, нка, м. Отрог оврага? ложбина? По дорозі від Теплика до Кам'янок єсть поперечний яр і поздовжний видолинок. Св. Л. 306. Як минеш Вищий Ташлик та Серебрію, та спустишся в видолинок, а там виберешся на невеличку гору… Св. Л. 73.
Ви́доліти, лію, єш, гл. = Ви́долати. Не видолію, бо не стане грошей. Рк. Левиц.
*Ви́долоба, би, ж. Выемка. Сл. Тутк.
Ви́доптати, пчу, чеш, гл. = Ви́топтати. Що то мі за дорога од столу до порога? Родина видоптала, — Мариню дарувала. О. 1862. IV. 23.
Ви́дох(ну)ти, хну, неш, гл. Передо́хнуть. Гей! шоб ти йому видохла, сучого сина худобо! Рудч. Ск. I. 194.
Видо́чок, чка, м. Ум. от вид.
Видо́ювати, до́юю, єш, сов. в. ви́доїти, дою, їш, гл. Выдаивать, выдоить. Ні води не принесе, ні корови не видоїть. Стор. I. 9.
