Перейти до вмісту

Сторінка:Словник української мови. Том III. К-Н. 1928.pdf/178

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

гарне було для купанки. Левиц. Пов. 102.

Купа́ння, ня, с. Купанье.

Ку́патень, тню, м. Раст. Prunella vulgaris. Вх. Пч. I. 12.

Купа́ти, па́ю, єш, гл. Купать. Иноді треба буває купати хворого чоловіка в теплій воді. Ком. II. 81. Кучеряві верби купають у воді віти. МВ. I. 18.

Купа́тися, па́юся, єшся, гл. Купаться. Хто по кладці мудро ступає, той ся в болоті не купає. Ном. Душно мені: ходім, дочко, до ставка купатись. Шевч. 22.

Купе́ка, ки, ж. Раст. Convallaria maialis L. ЗЮЗО. I. 119.

Ку́пер, пра, м. 1) Хвостец и вообще седалищная часть туловища человека. О. 1861. XI. Свид. 35. У купрах болить. Грин. 2) Хвостец (птицы). 3) Концы платка в женской головной повязке. Жінки зав'язують голову в хустку із купром — от, трохи так, як київські міщанки. Св. Л. 2. Ум. Ку́прик. Приніс нам зять курку, посадивши на бандурку, посадив он є мудре — куприком на полуднє. Гол. II. 673.

Куперва́с, су, м. Купорос. Купервасу купувала — чорні брови малювала. Нп.

*Куперва́совий, а, е. Купоросный. Екат. г. Сл. Яворн.

Ку́пець, пця, м. Кучка, толпа, *гурьба. Сл. Нік. Коло його хлоп'ят і дівчаток купець О. 1861. IV. 147. Употребляется в творительн. падеже как наречие: ку́пцем. Все вместе, всем обществом, толпою. Жив він (Квітка) найбільш у городі; купцем горнулось до його найкраще харьківське товариство. К. Г. Кв. XV. До мене хлопці з усіх кутків так і купляться купцем. Г. Барв. 223.

Купе́ць, пця́, м. 1) Купец. І по купцях, і по панах пішла про неї слава всюди. Гліб. Ось слухай но, купче! Каменец. у. 2) Покупатель. Найдеться купець і на дірявий горнець. Ном. № 5209. Ум. Ку́пчик. Дочку Галю заміж дала, дала ж вона за купчика. Нп.

Купе́цтво, ва, с. 1) Торговля. Іде купець на купецтво. МУЕ. III. 33. Сухобрус усе ходив до магазина, не кидаючи купецтва. Левиц. Пов. 50. Отцева-матчина молитва в купецтві, в реместві на поміч помагає. Мет. 2) Купечество.

Купе́цький, а, е. Купеческий. Так оце та смиренна, богомільна купецька дочка. Левиц. Пов. 62.

Куп'єва́ха, хи, ж. = Купина́. Нежин. у., Богод. у.

Купи́ло, ла,купи́лно, на, с. Деньги (шуточно), *средства, покупная способность. Купив би, та купило притупило. Ном. № 10495. *Купив! А чи було ж у його купило? Кон. I. 122.

Купина́, ни́, ж. 1) Зелень на кочке среди воды, а также и самая кочка. Пнеться, як жаба на купину. Ном. № 9245. У тебе борода, як у лузі купина. Козак бідний убит лежить на купині головою. Макс. Ой твоя мила у лузі над водою умивається зіллєчком-купиною. Чуб. V. 518. 2) = Купе́ка. ЗЮЗО. I. 119. 3) Купина. Сонце світе — як купина палає. Мирн. III. 40. Ум. Купи́нка. Пошпотався під Нечаєм коник на купинку, зловив ляшок, скурвий синок, його за чупринку. Гол.

*Купи́ння, ня, с. соб. Кочки, кочковатая земля. Наче купиння засіялось по болоту. Мирн. Спокуса. 52.

Купиня́стий, а, е. Поросший кустами травы; кустистый. Желех.

Купиня́сто, нар. Кустисто. Желех.

Купи́ти. См. Купува́ти.

Ку́питися, плюся, пишся, гл. = Ку́пчитися. Чужі діти до неї купляться. Г. Барв. 239. А що ти скажеш про поспільство, що купиться коло Ніжена? К. ЧР. 305. Куптесь у полки, кричіть у раду. К. ЧР. 355. Кругом цього царя купилась ціла академія писателів. К. Іов. IX. Думка за думкою купиться. Г. Барв. 48.

*Ку́пиця, ці, ж. Метлообразная верхушка у камыша. Очерет стояв чорною стіною, стиха похитуючи червонуватою купицею. Мирн. I. 167.

Ку́пі! гл. Детск.: купаться.

Купі́вля, лі, ж. = Ку́пля. Желех.

Ку́піль, пелю и плю, м. Купель, посуда для купанья, также вода для купанья. Звеліла принести купіль, налити окропів і почала купатись. Левиц. I. 393. Лучче було мене, мати, в купелі заляла, ніж мя таку нещасливу на сей світ пускала. Чуб. V. 316. Що ти мене,