бившись від свого роду, других василечків, що їх заступили задирливі купчаки, побратався з жменею конопель. МВ. III. 138. Купча́к ди́кий, боло́тний. Раст. Bidens tripartita. Вх. Пч. I. 9.
Купча́стий, а, е. Кучкой собранный; густой; кустистый. Вх. Зн. 30. Купча́ста (ли́штва). Род вышивки. Kolb. I. 48.
*Купча́сто, нар. Кучно, густо. Добре ружжо, купчасто б'є. Пірей купчасто поріс. Пир. у., Конон.
Ку́пчик, ка, м. Ум. от купе́ць.
Купчи́к, ка́, м. Покупатель. Учора купчик приходив, — чи не продам меду. Лебед. у.
Купчи́на, ни, ж. = Ку́пка.
Ку́пчити, чу, чиш, гл. 1) Продавать. Вх. Лем. 430. 2) Вместе, в куче находиться. Вх. Лем. 430. *3) Собирать вместо, группироваться вокруг чего.
Ку́пчитися, чуся, чишся, гл. Тесниться, толпиться, собираться, скопляться. МВ. III. 104. Глуха кропива купчиться. МВ. (О. 1862. I. 96).
Купчи́ха, хи, ж. Купчиха. Проти його стояв один купець з молодою купчихою. Левиц. Пов. 55.
Купчи́ця, ці, ж. = Купчи́ха. Змиев. у.
Куп'я́, я́, с. = Купина́. Заріс той шлях куп'ям та болотом. КС. 1882. IV. 169. Не мучте (пропасниці) бідних християн, трясіть куп'ями, очеретами і болотами. Чуб. I. 120. Єдин каже: ій богу бачив — не тільки що воду тягла (веселка), але й куп'я перла у хмару. Дещо.
I. Кур, ра, м. 1) Петух. Желех. Ку́ри пі́ють. Петухи кричат. Ой рано, рано кури запіли, а ще ранійше пан Василько встав. Чуб. III. 285. О ку́рях. Во время пения петухов. Опівночі застогнала, а о курях сконала. Гол. 2) Кур-зі́лля, м. Раст.: а) Potentilla Tormentilla Schrank. ЗЮЗО. I. 132. б) Convallaria Polygonatum L. ЗЮЗО. I. 170.
II. Кур! меж. Зов индюков. Ти не знаєш, мій миленький, як индичку звати? Кур-кур! прийшов кум, — ми ж будем гуляти. Нп.
Кура́, ри́, ж. 1) Пыль. Кура встає шляхом. Мир. ХРВ. 128. Куру́ підня́ти. Переносно: завести ссору. Чорт батька зна, з чого таку куру підняли. Стор. 2) Мятель. В сніжну зіму, як нема кури, отара виходить в степ. О. 1862. V. Кух. 30.
Ку́ра, ри, ж. Курица. На Юра сховається в житі кура. Ном. № 436. Кура кудкудаче. Вх. Лем. 429. Моя кура жовтобура, ще й чубок, і на правій ніженьці мотузок. Нп. Кури сокочуть, у міх не хочуть. Ном. Усі кури на сідалі. Мет.
Кура́й, раю́, м. Раст. Salsola koli. ЗЮЗО. I. 134.
Кура́йниця, ці, ж. Веревка, которой в кубанской степи привязывают на арбе собранный для топлива кура́й и вообще топливо. О. 1862. V. Кух. 38.
*Курате́ля, лі, ж. Опека. Непоправного п'яницю віддали під курателю. Борд.
Кура́тор, ра, м. 1) Лицо при церкви, соответствующее по своим обязанностям церковному старосте. Вх. Лем. 430. *2) Попечитель. Петров, прийшовши до куратора Траскина, подав йому донос. Кон.
Кура́х, ха́, м. = Курі́й. Желех.
Кура́шка, ки, ж. Курочка. Ум. Кура́шечка.
Ку́рбало, ла, с. Более глубокое место в речке. Шух. I. 81.
Курбе́ли збива́ти. Взбивать облака пыли. Желех. См. Курде́ля.
Курбе́лити, лю, лиш, гл. Вихриться, клубиться; лететь вихрем. Желех.
Курбельо́ха, хи, ж. Мятель, вьюга. Желех.
Курбелюва́ти, лю́ю, єш, гл. = Курбе́лити. Желех.
Курбе́т, та, м. ? Наш брат курбет хліба не втреть, а бублики лупить, як хто купить. Ном. № 12355.
Ку́рва, ви, ж. Распутница.
Курва́ль, ля́, м. Распутный человек. Ном. № 11213.
Курвалькува́тий, а, е. Распутный. Курвалькувата жінка. Черк. у.
*Курвалюва́ти, лю́ю, єш, гл. Вести распутный образ жизни. Пир. у., Кон.
Ку́рвити, влю, виш, гл. Распутничать. Як умер чоловік, давай вона курвити. Харьк. у.
Курві́й, вія́, м. = Курва́ль. Желех.
Курга́н, ну, м. Курган. Ми підемо косити. То ти, як уже буде готова
