конец рыболовной сети я́тіра. Браун. 18. 3) Хлев. Свині… до кутця заганят. Вх. Лем. 429. См. Кут.
Ку́ти, кую́, є́ш, гл. = Кува́ти. Желех.
Ку́тий, а, е. *1) Кованый. Сл. Нік. 2) Закованный. І спочинуть невольничі утомлені руки, і коліна одпочинуть, кайданами куті. Шевч. 628.
Ку́тик, ка, м. Ум. от кут. Желех.
Кути́ця, ці, ж. = Кутя́. Мил. 37.
Кутни́ця, ці, ж. Прямая кишка. Росомаха запуска скотині лапу під хвіст та видира кутницю. Радом. у.
Ку́тній, я, є. 1) Угловой. В кутньому углі стояв кіот з образами. Стор. II. 110. 2) Коренной (о зубах). Вх. Пч. I. 15. На ку́тні смія́тися, сміятися, *регота́ти(ся́). Плакать. Ном. № 12640. Смійся, смійся! Засмієшся ти в мене на кутні! К. ЧР. 204. *То ми тепер регочемо, а чи не доведеться нам на кутні зареготатись, як німець справді машиною ввесь хліб підніме? Мирн. І. 377. 3) Ку́тня ки́шка. = Кутни́ця. Канев. у.
Кутня́к, ка́, м. 1) = Ке́ндюх. Вх. Уг. 249. *2) Коренной (ку́тній) зуб. Екат. г. Сл. Яворн.
Кутня́нка, ки, ж. = Кутни́ця. Жел.
*Кутови́й, а, е. Угловой. Сл. Дубр.
Куто́к, тка́, м. 1) Угол внутренний. Душі грішників пищать, як курчата, та ховаються по всіх кутках. Стор. МПр. 47. Я оступилась та й сіла в кутку. МВ. I. 11. *Кутки́ розно́сити. Расхищать. Чужі й кутки рознесуть. Мирн. ХРВ. II. 101. 2) Часть, сторона (села). Ой вечеряй, моя мати, коли наварила, а я піду на той куток, де дівчина мила. Мет. 10. Одна вулиця на однім кутку співала одну пісню, а десь далеко друга й третя. Левиц. I. 17. Ум. Куто́чок.
*Кутомі́р, ру, м. Угломер. Сл. Нік.
Куто́чок, чка, м. 1) Ум. от куто́к. І ніхто не бачив, що мала дитина у куточку плаче. Шевч. 206. І знову на небо, бо на землі горе, бо на їй широкій куточка нема тому, хто все знає, тому, хто все чує. Шевч. 9. 2) Весенняя игра, которая называется еще и мышкою. Чуб. III. 101.
Кутуля́ти, ля́ю, єш, гл. Плохо жевать (напр., о беззубом). Вона не їсть, а кутуля, як та баба. Кобеляк. у. Хліб — як сухарь сухий, насилу кутуляв його Чіпка. Мир. ХРВ. 179.
*Куту́ня, ні, ж. Печка на открытом воздухе. См. Каби́ця. Херс. Анан. у. Переш.
Кутя́, ті́, ж. Обрядовая каша из ячменных или пшеничных зерен накануне Рождества Христова и Крещения. Чуб. VII. 441. Кутя на покуті, узварь на базарь. Ном. № 343. Кутя́ бага́та. Канун Рождества, сочельник. Сим. 145. Кутя́ голо́дна. Канун Крещения. Переда́ти куті́ ме́ду. Пересолить (иносказ.).
Ку́фа, фи, ж. Бочка. Горілка, меди, пива так за їми в куфах і їздять — хто стрінеться, усякого частують. К. ЧР. 85.
*Ку́фер, ра, м., и ку́фро, ра, с. Сундук. В куті біля дверей умивальник, насупротив нього великий куфер застелений барвистим коциком. Франко.
Кухаре́нко, ка, м. Сын повара.
Куха́рити, рю, риш, гл. = Кухарюва́ти. Лебед. у.
Кухарі́вна, ни, ж. Дочь повара.
Ку́ха́рка, ки, ж. Повариха; кухарка. Звідтіль вона побігла до пекарні, переговорила з кухаркою, вислала її на Житній базарь. Левиц. Ум. Ку́ха́рочка. Та казала собі снідання дати, снідання дати все гусятину, єї подруженьки все качатину, єї кухарочки все курятину. Чуб. III. 403.
Ку́харство, ва, с. Поваренное искусство, стряпня. НВолын. у.
Ку́харський, а, е. Поварской.
Кухарча́, ча́ти, с. Поваренок. О. 1861. IV. Слов.
Кухарчу́к, ка́, м. = Кухарча́.
Ку́харь, ря, м. Повар. Жаба кричить-верещить, а кухарь на рожні її …тащить. Ном. № 1222. В пекарні стукотять ножі — кухарі обід готують. Левиц. I. 194.
Кухарюва́ти, рю́ю, єш, гл. Быть поваром.
Ку́хва, ви, ж. = Ку́фа. Не смійсь, барило, само кухвою станеш. Ном. № 8007. Ум. Ку́ховка.
*Кухва́йка, ки, ж. Куртка. Мій (себто чоловік) кухвайки добре шиє. С. Пальчик Зен. у. Ефр.
