как ласкательное слово, особенно в форме уменьш., по отношению к женщине, которая в поэзии постоянно сравнивается с ласточкой. Дівчино моя, переяслівко, поцілуй же мене, моя ластівко! Нп. Челядонько, ластівонько, годуй ти дитину! Коцип. Прокинься, моя ластівочко. Шевч. 317. Ся як ластівка літала в сінцях і в коморі, прибірала коло столу, поралась на дворі. Мкр. Н. Сподівалась невісточки як ластівочки собі на втіху. МВ. II. 12. А в нашій стороні красні дівки, як ластівки, а тут — як ворони. Чуб. V. 20. 2) Четыреугольный кусок материи, вставляемый в рубахе или другой одежде под мышками. 3) Один из кусочков сукна, преимущественно красного, вшиваемых в свитках у талии вверху у́сів. КС. 1893. XII. 449. 4) Название игр: а) детской, состоящей в попадании палками в брошенную вверх палку. Камен. у.; б) девичьей, с песней. Грин. III. 115. Ум. Ла́стівонька, ла́стівочка. Да ластівочка да купалася, да на бережку да сушилася! Чуб. V. 9.
Ла́стівчики, ків, м. мн. Раст. Geranium columbinum. Вх. Пч. I. 10.
Ластів'я́, я́ти, с. Детеныш ласточки. Як ластівка з ластів'ятами. Ном. № 9236. Ум. Ластів'я́тко, ластів'я́точко.
Ластів'я́чий, а, е. Ласточкин. *Не чіпай ластов'ячого гніздечка, бо бозя покарає — уся пика тобі ластовинням візьметься. Пир. у., Конон.
Ла́стка, ки, ж. = Ла́стівка 2 и 3. Канев. у. Швориха ходила… зімою у… кожусі під ластки. О. 1861. X. 30.
Ла́стовень, вня, м. Раст. Asclepias syriaca. ЗЮЗО. I. 113.
Ластови́ний, а, е. Ласточкин. Коли б мені ластовине зілля. Мет. 61. — зі́лля. Раст. Chelidonium majus.
Ластови́ння, ня, с. Веснушки. Хто має ластовиння на виду, то, побачивши вперше весною ластівку… умивається, щоб не було того ластовиння. Ном. № 266. Ото як тебе ластовиння обсіло! Грин. *Одчепись, не в'яжись, бо ти в ластовинні, — отакії, як це й ти, в мого батька свині. Нп. Пир. у., Конон.
Ластови́ця, ці, ж. 1) = Ла́стівка 1. Райські птиці ластовиці весело співають. КС. 1882. IX. 568. 2) = Ла́стівка 2.
Ла́сування, ня, с. Кушание лакомств, роскошествование; наслаждение.
Ла́сувати, сую, єш, гл. Есть что-нибудь вкусное, лакомиться; роскошествовать. Лежить та ласує медком. Гліб. Коли ласувать, то ласувать, — бий, жінко, ціле яйце в борщ! Ном. № 5062.
Ла́суватися, суюся, єшся, гл. Льститься на кого, на что. Попоб'ю, щоб не ласувався на мою дівчину. Полт. г. Ти не ласуйся на те, що він узяв за ту роботу три карбованці, а тобі тих грошей не дадуть. Черк. у.
Ласу́н, на́, м. Лакомка. Ум. Ласуне́ць, ласу́нчик, ласу́нчичок.
Ласу́ха, хи, ж. Лакомка. Цібелла же була ласуха. Котл. Ен. V. 36. Ум. Ласу́шка, ласу́шечка.
Ласько́, ка́, м. = Ласу́н.
Ла́ся, сі, ж. В загадке: дорога. Лежить лася простяглася, як устане, то й неба достане. Ном., стр. 303. № 458.
Лат, ту, м. = Ла́та 2. Там такий обідраний, що аж лат на латові. Харьк.
Ла́та, ти, ж. 1) Длинная жердь, перекладываемая в горизонтальном направлении поперек стропил. Яка кроква, така й лата. Ном. № 10403. *2) Шест, жердь. У причілку його хати на високій латі плахта висіла червона. 3) Заплатка, вставка. І дівчина його любить, хоч лата на латі. Шевч. 165. 4) Мн. Ла́ти. Отрепье, рубище. Скидай з себе свої лати, вбірай дорогії шати. Гол. I. 44. Наші лати переходять панські шати. Ном. № 1615. Багатий на лати та на дрібні сльози. Шевч. 134. Коли б ти, сестро, так робила, ти б в таких латах не ходила. Чуб. V. 916. Ум. Ла́тка, ла́точка. Употребляется почти исключительно во 3-м знач. Свитина вся була в латках. Котл. Ен. I. 32. Будь мудрий: натягай маленьку латку на велику дірку. Ном. № 9009. *Був собі чоловік Сашка, — на йому сива семирашка, на голові шапочка, а на спині латочка. Нс. Пир. у., Конон. 5) Пятно. Побитий чоловік лежав на землі, під їм і біля його була латка крови чимала, так кружалка така велика. Екатериносл. у. 6) Небольшая грядочка. Поса-
