дила маленьку латочку цибулі. Черниг. у.
Ла́таний, а, е. Покрытый заплатами. Лучче своє латане, ніж чуже хапане. Ном. № 9685. Латану свитину з каліки здіймають. Шевч. 219. Батько каже: не поїду: в мене сани не латані. Чуб. III. 320. Ла́таний тала́н. Несчастная участь. Ой тумане, тумане, — мій латаний талане! Чому мене не сховаєш оттут серед лану? Шевч. 95.
Латани́на, ни, ж. 1) Постоянное заплатывание, накладывание заплат. Докучила мені оця латанина; що день божий латки латаю. Богодух. у. 2) Вещь, состоящая из заплат; рубище.
Лата́ння, ня, с. Починка, вставка заплат. Яке тепер латання — неділенька свята. Богодух. у.
Латанці́, ці́в, м., мн. Покрытая заплатами одежда. Радом. у.
Лата́ти, та́ю, єш, гл. 1) Чинить, ставить заплаты, починять. Так розбагатіла: поли деру та спину латаю. Ном. № 1595. Церкву обдирає, а коршму латає. Ном. № 11723. 2) Прибивать ла́ти на кровлю. Угор. 3) Бить. Ой, жінко, як начну сергієм латати, то вся шкура на тобі буде тріщати! Маркев. 48.
Лата́тися, та́юся, єшся, гл. Чиниться, починяться. Пішли наші вгору: в долині ріжуть, а вгорі латаються. Ном. № 988.
Лата́ття, тя, с. Раст. а) Nymphaea alba. ЗЮЗО. I. 129. б) — жо́вте. Numphar luteum. ЗЮЗО. I. 129. в) Caltha palustris. ЗЮЗО. I. 115. Показувала їй ті лози над ставочком, ті листки широкого латаття по воді. Левиц. 514. Ум. Лата́ттячко.
Лата́ч, ча, м. Раст. Caltha palustris. Вх. Пч. I. 9. См. Жа́бник.
Ла́тва, ви, ж. = Ла́та. ЧГВ. 1853. 61.
Ла́твий, а, е. Легкий, нетрудный.
Ла́твість, вости, ж. Легкость, легкоисполнимость.
Ла́тво, нар. Легко, без затруднений. Латвіше брати, ніж повертати. Ном. № 10624.
Ла́тер, тра, м. Куча дров, кубическая сажень дров. Вх. Зн. 31. Млак. 108.
Лати́на, ни, ж. Латынь. Віншувати не вмію, забувши латини. Чуб. III. 353. Навчили ми ляхву латину занедбати, польщизною листи й літописі писати. К. Дз. 16.
Лати́нець, нця, м. 1) Католик. К. Кр. 9. Мій отець із русина в латинця обернувся. К. ПС. 52. *2) Древний римлянин. Латинець старший по породі к Енею рацію начав. Котл. VI. 83. Дурні були латинці: вони і не знали, єсть лі на світі горілка. Гоголь.
Лати́нити, ню, ниш, гл. 1) Латынизировать. 2) Окатоличивать. Підклонилися латиненій ляхві. К. Дз. 114.
Лати́нник, ка, м. 1) Латынист. 2) Католик. Святих церков і кладовищ отецьких латинникам на глум не подамо. К. ПС. 99.
Лати́нський, а, е. Латинский. Латинський віршник. Шевч. 298.
Лати́нь, ни, ж. = Лати́на.
Лати́рник, ка, м. Пройдоха? гуляка? Ювелірник-латирник. Ном. № 13615.
Лати́ти, чу́, ти́ш, гл. Прибивать к стропилам ла́ти. Каменец. у. Латитсє хата. Вх. Зн. 31.
Лати́ш, ша́, м. 1) *Оборвыш, оборванец. Латка на латці, — та й латиш. Ном. № 11143. *2) Латыш. Сл. Нік.
Ла́тка, ки, ж. 1) Ум. от ла́та. 2) Детская игра, в которой играющий бьет ладонью по спине соседа и убегает, а ударенный должен кому-либо передать удар (ла́тку). Ив. 47.
Латкува́ти, ку́ю, єш, гл. = Латува́ти. Шух. I. 91.
*Ла́тни́й, а, е. — све́рдел. Бурав для лат. Сл. Нік.
Ла́тник, ка, м. = Лато́вець. Вх. Уг. 244. *Пир. у., Конон.
*Латова́ння, ня, с. Обрешетка (предмет). Сл. Дубр.
Лато́вець, вця, м. Деревянный гвоздь для прибивания лат на стропилах. Угор.
Ла́точка, ки, ж. Ум. от ла́та.
*Ла́ття, тя, с. Лохмотья, отрепье. Дрантя та лаття покриває молоде тіло. Мирн. I. 390. Дрантям та латтям скоріш дразниш панські очі. Мирн. I. 396.
*Латува́ння, ня, с. Обрешетка (процесс). Сл. Дубр.
