колись на майдані роєм гули на раді запорожці, там тепер паслася німецька череда. Левиц. Пов. 367. 2) Лесная поляна. Вх. Зн. 34. 3) Завод для гонки смолы.
Майда́нний, а, е. Относящийся к майда́ну. Майданний дьоготь. Сумск. у. Поніміла майданна громада. Г. Барв. 467.
Майда́нник, майда́нчик, ка, м. Служащий на заводе для гонки смолы. Майданчики-окаянчики, да гірка ваша доля: не вмієте хліба-соли їсти да із чорного поля. Мет. 466. Дід служив на майдані майданчиком. Рудч. Ск. II. 13.
Ма́йдати, даю, єш и джу, джеш, гл. Вилять (хвостом). Пес майдат хвостом. Вх. Уг. 251. Пес майдже хвостом. Вх. Лем. 433. См. Майдала́ти.
Ма́йже, нар. Почти. *Два парубчака майже однаких літ. Франко. *Отак переїхали ми майже цілу дорогу. Федьк.
Ма́йка, ки, ж. 1) Шпанская муха. Lytta visicatoria. Вх. Пч. I. 7. 2) — олі́йна. Майская букашка. Meloi proscarabeus. Желех.
Майку́т, майку́тник, ка, м. Левша. Желех.
Майни́й, а, е. Облиственный, богато покрытый листьями.
Ма́йно́, на, с. Имущество. І рече господь до сатани: оддаю тобі в руки все його майно; тільки не касайсь його самого. К. Іов.
*Майнови́й, а, е. Имущественный. Сл. Нік. Прибутково-майновий податок. Пр. Пр.
Майну́ти, ну́, не́ш, гл. 1) Махнуть. Вийшла ж вона за ворота хусточков майнула. Гол. I. 60. 2) Мелькнуть. І перед моїми очима майнули, як мрія, картини Макарта. Левиц. Щось наче майнуло поуз вікно. Г. Барв. 299. Та вже тому діду чуприна майнула, стоїть баба на березі, руками сплеснула. Нп. Ще він грімить, а вже стріла майнула. К. Іов. *Майну́ло крізь го́лову. Промелькнула мысль. «Богиня!» — майнуло Чуйкевичеві крізь голову. Лепк. 3) Быстро пойти, быстро уйти, быстро броситься. І діти майнули по горищах, по коморах, по льохах, — усюди. Шевч. 168. Стороженька п'яна була, уснула, я, молода, на улицю майнула. Чуб. V. 640.
Майови́й, майовни́й, а́, е́. Майский. Дощику майового ждали. О. 1861. III. 14.
Майо́р, ра, м. Майор. *Майор молоденький, грає під ним коник вороненький… Нп. Пир. у., Конон. Ум. Майо́рик.
Майори́ти, рю́, ри́ш, гл. 1) Мелькать, виднеться слегка, изредка. Сонце майорить між хмарами. Не вродила овощ: то там, то там майорить слива й груша. Волч. у. 2) Развеваться. Тільки чуприна майорить. Ном. № 4419. Табакове листя майорить на вітрі. Лубен. у.
Майо́рці, ців, м. мн. Раст. Zinnia elegans L. ЗЮЗО. I. 142.
Майра́н, ну, м. Раст. Origanum majorana.
Ма́йстер, тра, м. 1) Мастер. По роботі пізнати майстра. Ном. № 7338. 2) Певец (кобзарь, лірник), обучающий пению отданного к нему в науку ученика. Вже того майстра нема, що я пристав, — умер. Вересай.
Майсте́рія, рії, ж., соб. Инструменты, принадлежности мастерства. У того стельмаха однії майстерії на два вози не забереш. Самих сокир п'ять чи більше либонь. Канев. у. Майстерія швецька, столярська, кравецька. Грин.
Майсте́рний, а, е. Мастерской; искусный, способный к мастерству. Майстерна людина. Г. Барв. 435. Я майстерний до сього діла. Там у Рожеві народ усе майстерний. Киев. у.
Майсте́рно, нар. Мастерски.
Майсте́рня, ні, ж. Мастерская.
Майстеро́ва, вої, ж. = Майстро́ва. Крають кравці, крають да вже й докравають, на молоду майстерову з ока поглядають. Чуб. V. 1086.
Майсте́рство, ва, с. Мастерство. Нова мурована церква, простого майстерства. Стор. II. 152.
Майсте́рський, а, е. Принадлежащий мастеру.
Майстра́т, ту, м. = Магистра́т.
Майстра́цький, а, е = Магистра́тський. Всі майстрацькі бургомистри. КС. 1882. V. 353.
