Перейти до вмісту

Сторінка:Словник української мови. Том III. К-Н. 1928.pdf/272

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

совершеннолетний. А у вдови дочка росла і син малоліток. Шевч. 586.

Малолі́чний, а, е. Малочисленный. (Татари) що-весни по свіжій паші пускали свої загони скрізь по наших осадах, хапаючи людей необачних, або малолічних. К. Грам. 35.

Малолю́ддя, дя, с. Малолюдие.

Малолю́дний, а, е. Малолюдный. К. Гр. Кв.

Малолю́дно, нар. Малолюдно. Тепер у полі малолюдно. Волч. у.

Маломо́вний, а, е. Неразговорчивый, молчаливый. Желех. *Цей чоловік такий маломовний, поважний. Кобил. «Ніоба».

Маломо́вність, ности, ж. Неразговорчивость, молчаливость. Желех.

Маломо́цний, а, е. Малосильный.

*Малописьме́нний, а, е. Малограмотный. А я ось… малописьменний, попихач чужий. А. Тесл.

*Малоро́с, маларо́с и маляро́с, са, м. В устах национально сознательного украинца звучит как пренебрежительно-бранное по отношению к украинцу-общеросу. Киев.

Малоро́слий, а, е. Малорослый.

Малоси́лий, а, е. Малосильный. І про тебе, старче малосилий, ніхто й слова не промовить. Шевч. 668.

Малоси́лля, ля, с. Малосилие.

Малоси́льний, а, е = Малоси́лий. Оженив мене малолітнього, малолітнього, малосильного. Грин. III. 339.

*Мальва́зія, ії, ж. = Малма́зія.

Мальо́ваний, а, е. 1) Расписанный, раскрашенный. В нього хата з сосни, з ялини, вся мальована. Чуб. III. 416. Купи ж мені, мати, мальовані п'яльця. Мет. 2) Цветной, изукрашенный. Прилетіла пташка — мальовані крильця. Мет. 103. Ой із города із Трапезонта виступала галера трьома цвітами процвітана, мальована: ой первим цвітом процвітана — златосиніми киндяками побивана; а другим цвітом процвітана — гарматами арештована; третім цвітом процвітана — турецькою білою габою покровена. Лукаш. 15. 3) О человеке: красивый, выхоленный. Іде було собі як мальована: очі у землю спущені, і не дивиться. МВ. Та й поберемося, моя крале мальована. Шевч. 621. Не пускайте до нас ваших мальованих паничів, що вміють дівочим розумом і серцем, як пахущою квіточкою, що-дня міняючи, забавлятися. К. (О. 1861. I. 313). Мальованим конем не далеко в'їдеш. Ном. № 5248.

*Мальо́ванка, ки, ж. Род женской одежды у гуцулов. Сл. Нік. Вона була одягнена зовсім так, як звичайно, в грубій зрібній, брудній сорочці і мальованці, без хустини на голові. Франко.

Мальо́вка, ки, ж. Раскрашивание, разрисовывание. Вас. 183, 184.

Мальовни́й и мальовни́чий, а, е. Живописный. Леонид глянув з човна на ту мальовничу группу і осміхнувся. Левиц. Прозою мальовничою нам їх (думки) переказано. К. (О. 1861. II. 231).

*Мальовни́чо, нар. Живописно. Коцюб.

Ма́льство, ва, с. Малолетство, детство. Терпіла з мальства всяке зло. Мкр. Г. 18.

Малюва́ння, ня, с. 1) Писание красками, рисование. 2) Живопись. Дивне малювання ожило на полотні. Левиц. 3) Картина. Послав гонця до богомаза, щоб малювання накупив. Котл. Ен. IV. 24. Гарним малюванням стіни обвішані. К. Д. Сер. 31. Ой ти, дівчино, моє малювання! Нп. 4) Окраска. 5) Изображение, описание (словесное). (Квітка) почувавсь на силах, що здолає дойти ширшої правди в малюванні. К. Гр. Кв. XIX.

Малюва́ти, лю́ю, єш, гл. 1) Писать (красками), живописать; рисовать. Не такий страшний чорт, як його малюють. Ном. № 4233. 2) Красить, малевать, расписывать. Ой там на горі, малювали малярі, малювали, рисували чорні брови мої. Чуб. V. 15. 3) Изображать. Ользі здавалося, що той вечір буде якийсь не простий, буде такий веселий, яким його малювала її молода фантазія. Левиц. Пов. 141. 4) Оставлять знаки от ударов. Нагай малює вдовж жидівську спину. Шевч. 136.

Малюва́тися, лю́юся, єшся, гл. 1) Изображаться. На килимі дуже ясно