ЗЮЗО. I. 124. 3) Молочность. Як би вівці на сукровищі попасли, зараз би їм уняло манну — вони утратили би молоко. Шух. I. 210. *Як корова манну згубить. (Заклинание). Хот. Нік.
*Манни́стий, а, е. Молочный, обильный молоком. Вона робила, що тільки знала, аби худоба була тиха така, як корінь у землі, така манниста, як у потоці вода. Коцюб.
Ма́нок, нку, м. Достояние, имущество.
Маноці́вник, ка, м. Волшебник, колдун. Запорожці маноцівники були, такії лицарі були — страшне діло! Оце розстелють бурку по воді, та сядуть по вуглах чотирі чоловіка, та й пливуть. КС. 1882. XII. 591. Ум. Маноці́вничок. І. 592.
Ма́нта́, ти, ж. Род суконного плаща, сви́ти, сшитой мешком. Чуб. VII. 420. Шух. I. 138. Ой сижу я, сижу, на палаш приперся, манта мі широка, полами утерся. Федьк. I. 42. *Манта — вона чорна, проста, широка, а ззаду а неї каманак, шмат просто врізаний, без завороту і в негоду накриває голову. Хот. Нік.
Манта́чити, чу, чиш, гл. Точить косу манта́чкою. Мнж. 185. Косу мантачити. Черниг. у. 2) Тратить, мотать. *3) Бить, трепать кого-либо. Пир. у.
Манта́чка, ки, ж. Род узкой лопаточки, намазанной смолою с песком и служащей для острения (*правки) косы. Мнж. 185.
Мантиля́ти, ля́ю, єш, гл. Болтать, махать. А він іде та свиткою мантиляє. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Манти́ти, чу, тиш, гл. Выманивать, выклянчивать, выпрашивать.
Манту́ли, ту́л, ж. мн. 1) Подачки, собранные колядниками или нищими. Лебед. у. 2) Род пирога из кукурузной муки с сыром. Вх. Зн. 35.
Манту́лити, лю, лиш, гл. Выманивать подачки.
Манту́лки, ків, м. мн. Лакомства, сласти, также баранки, булки, привозимые с ярмарки, и пр. О. 1862. IX. 127. Було оце на ярмарку та купила дітям мантулків. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. Иногда употребляется в значении: разнообразный, неоднородный товар, преимущественно мелкий. Показує на суздальців, що зайняли (на ярмарку) ряд з образами, ложками, поясами і иншими мантулками. О. 1862. IX. 63. Крамарь з усякими мантулками склада усе, що лучиться купити по вигоді: вощину, старі чоботи, віск, муку, пір'я, щетину, полотна. О. 1862. IX. 69.
Мантя́р, ра, м. Обманщик, мошенник. Вх. Зн. 35.
Ману́рія, рії, ж. Пожитки? Ну, оце вже всю манурію свою поскладала, то можна й їхати. Хорольск. у. Слов. Д. Эварн.
Ману́ти, ну́, ниш, гл. Манить, приманивать. Змиев. у.
Ману́тися, не́ться, гл. безл. Тянуть (к чему), хотеть, хотеться. Каже: «як мати схочуть». — Хиба самій не манеться? МВ. II. 101.
Ману́шечка и ману́шка, ки, ж. Малютка. Та воно манушечка, — не бий його. Волч. у.
*Мань-мань-мань! Призывной крик для коров и телят. Крим.
Ма́нька, ки, ж. Левая рука, шуйца.
Манько́, ка́, м. = Маньку́т.
Маньку́т, та, м. Левша.
Маню́ній, маню́нький, маню́се(і)нький, манюсю́ненький и манюсю́нечкий, а, е. Ум. от мали́й. Очень маленький, крошечный.
*Ма́ня, ні, ж. В детск. яз.: корова, теленок. Крим.
Маня́к, ка́, м., и маня́ка, ки, ж. 1) Чучело. А ще б'ють тетерюків на маняки. 2) Веха. Багацько снігу, але дарма! Маняки є шляхом, то потраплю. Канев. у. 3) Призрак, привидение. Боюсь сіх відьом да маняк. ЗОЮР. II. 42. 4) Статуя? Баня (церковна) виведена зкругла-гранчаста, — одна гранка більша, а друга менша, і на кожній більшій гранці вікно, а на меншій — замісць вікна маняк з чорного мармуру. Св. Л. 25. *5) Столп. Де гарячий дух у степу від землі здіймається, там маняк стоїть. Херс. Нік.
Маня́чити, чу́, чиш, гл. = Мая́чити. Далеко над Россю манячив якийсь магазин з червоної цегли. Левиц. Образ за образом манячать, минаються, десь зникають. Левиц.
