найшла в полі билину, та матусину й могилу. Чуб. V. 453.
Мату́ся, сі, ж. Ласк. от ма́ти. Матушка. Ум. Мату́сенька.
Ма́тушечка, ки, ж. Ум. от ма́тушка.
Ма́тушка, ки, ж. 1) Попадья. Вона була дуже схожа на сельську матушку. Левиц. 2) Игуменья, начальница в монастыре. Ум. Ма́тушечка.
Ма́тушчин, на, не. Принадлежащий попадье, игуменье.
Матча́ний, а, е. Сделанный из ма́тірки. См. Ма́тірка 2. Матчана пряжа. Сумск. у.
Ма́тчин, на, не = Ма́терин. Коли б нас, браття, могла отцева й матчина молитва відсіля визволяти. Дума. Тобі уся матчина худоба досталась. О. 1862. VIII. 8.
Мать, нар. = Ма́бу́ть. Лебед. у.
Матю́к, ка́, м. Брань в мать. Матюки́ гну́ти. Ругаться по матери.
Матюка́ти(ся), ка́ю(ся), сов. в. матюкну́ти(ся), ну́(ся), не́ш(ся), гл. Ругать(ся), выругать(ся) по матери.
I. Мах, ма́ху, м. Взмах, размах. За їден мах голову зрубав. Так махнув шапкою, мов душа його з тим махом вилинула. Г. Барв. 126. Так зо всього маху і сунув ночви з дяком додолу. Драг. У мах. Быстро, сразу. *За одни́м ма́хом. С одного взмаха. За одним махом сім душ побивахом. Н. ск. Умань. Ефр.
II. Мах! меж. от гл. маха́ти. Сюди мах! туди мах! та й вискочив з неї лях! Правда, 1868, 423.
Ма́ха, хи, ж. Бревно, вставленное в вал ветряной мельницы, к которому приделываются крылья. НВолын. у.
*Маха́лка, ки, ж. Сигнальный флажок. Щоб хто на сітки не наїхав, там кидають на морі віху з махадкою. С. Дуфинка. Херс.
*Маха́льний, ого. Сигнализатор. Херс. Нік.
Маха́н, ну́, м. Баранье мясо, мясо вообще. «Добийте вола того, котрий мучиться, поділіться та зваримо кулішу». Вони так і зробили: добили вола, поділили його, наварили кулішу з маханом і давай їсти. Драг. 238. Уже і п'є, і їсть чабан, чого не пив, не їв ізроду: сік з винограду ма за воду, щербу, оладдя і махан. Мкр. Г. 22.
Маха́ння, ня, с. Махание. Махання за биття не рахується. Ном. № 3884.
*Махану́ти, ну́, неш, гл. Сильно ударить, хватить. Як махане він мене в один висок, а далі повернувся — та в другий. Мирн. Пов. III. ЛНВ. 1919, II. 147.
Маха́ти, ха́ю, єш, одн. в. махну́ти, ну́, не́ш, гл. 1) Махать, махнуть. Він ішов позад їх до клуні, тихо махаючи батогом. Левиц. Ой як зійшов серед моря та й став потопати, червоною хустиною на берег махати. Нп. Рукою (на молитві) махаєш, а думкою скрізь літаєш. Ном. № 177. Летить орел через море, крилечками маше. Мет. 64. Мечем махнув. Гринч. 2) Быстро бежать, побежать, ехать, поехать, плыть, поплыть, мчаться, помчаться, отправиться. Треба кобилу запрягати та на село махати. Драг. Махай додому, бравий мій козаче! К. МБ. X. 16. А тоді за греблю оп'ять човнами махають. О. 1861. XI. 8. А як же пан Шрам махне за Дніпро? К. ЧР. Про диво сеє як почули, то люде зараз в степ махнули. Греб. 372. І в ростич хто куди махнули. Котл. Ен. III. 59. За море махнули. Грин. III. 601. *3) = Махану́ти.
Махи́на, ни и махи́ня, ні, ж. Громадина, громада. У нас на хуторі навдивовижу віл: здоровенна махина. Стор. II. 41. Церква чимала махиня. Св. Л. 25.
Махі́тка, ки, ж. Махотка, малый горшочок. Вас. 181.
Махлюва́ти, лю́ю, єш, гл. Обманывать, плутовать, мошенничать.
Махля́р, ра́, м. Плут, мошенник. Та воно мать є такі махляри, що не тільки таскають гроші з кишень, а й роблять їх. Лебед. у.
Махля́рити, рю, риш, гл. = Махлюва́ти.
Махля́рка, ки, ж. Плутовка, обманщица. Ум. Махля́рочка. Да циганочка-махлярочка теє поробила. Рк. Макс.
Махну́ти См. Маха́ти.
Махови́й, а́, е́. Маховой. Махові́ ви́ла. Длинные вилы для метания сена на вершину стога. *Це така баба, що сам чорт їй на махових вилах чоботи
