спеціяльно для „букету“, і вони, розташувавшись поміж офіцерством, плели свої інтриги, правдивим автором яких, коли вірити старовинним мітам, був грек небесного походження по імени Гіменей.
З нудним чаєм швидко було покінчено, і ті, кому не вистачило пари, сіли грати в карти, та, в передбаченні розкішної вечері, гра не клеїлась.
Поручник Губеліде в карти грати не сів, а вмостившись із „сестрою“ Свідерською на кінці столу, почав розкладати пас'янса, щойно привезеного із столиці. Пас'янс був дуже мудрий і швидко набрид.
— Киньмо цю нудоту, — жартливо вдарила Свідерська поручника по руці і змішала карти. — Я вам краще поворожу…
Ворожіння було причіпкою, щоб зайвий раз мати нагоду притиснутись ближче до поручника та, кокетуючи, заглядати йому у вічі.
Карти в руках „сестри“, звичайно, виказували, що червова дама, в яку без тями закоханий трефовий король, теж палає коханням і вони незабаром поберуться. Червова дама, аж надто була схожа до Свідерської,
