— Ти, Ваню, тільки так, щоб ніхто не знав… Тихенько… А якщо до німців тікатимеш, і я з тобою…
Чайка махнув рукою й пішов.
Капітан не спровокував Чайку на дисциплінарний злочин. Хоч як був збентежений Чайка, а, стаючи до нових обов'язків, не протестував, ретельно „козиряв“ капітанові, а той підозріло, з затаєним здивованням, стежив за ним.
На третій день після нового призначення Чайкиного на батареї заговорили про наступ. Батарея мала пробивати колючий дріт супротивника для проходу піхоти.
Пристрілюватися по дротові пішов сам капітан Постоєв і от уже зрана передає Голубенко з редуту № 16 капітанову команду на батарею.
А Чайка готувався. Він твердо вирішив далі не одкладати своєї помсти.
Старанно почистив „ногана“, перерахував кулі в барабані й поклав револьвера у кешеню „насипом“. В землянці, де Чайка спав з іншими „халуями“, лишилася кобура із шнуром, якого ніби було причіплено до револьвера.
План був такий: надвечір, як покличуть капітана обідати на батарею, а про це Чайка
