Мене зіпхнула і війшла сюди. К н я з ь . Це хто такий? Гарниш. Не знаю пане! Жінка З дітьми. Жебрачка з виду, та говорить Чудне таке... Князь. Гей, жінко! Хто ти е? Ходи сюди! П р е д с л а в а . ( Сидить) Не встану відси я ! Ось тут при вогнищі святому буду Сидіти, під опікою його, Аж доки слова не даси мені, Що вислухаєш річ мою. Князь. Пек! Пек! Якийсь знайомий голос! Темно вже — Лиця не бачу, тільки очі чорні, Мов вуглі два там жевріють. (До Тарпита) Світи! Г а р н и ш (креше вогню.) Уперта дуже! А про себе й слова Сказать не хоче. (Світить.) К н я з ь (зо свічкою наближається до неї.) І лице якесь Немов знайоме. Встань! Предслава. Не встану, княже, Аж поки слова не даси... К н я з ь. Це що знов? Ти думаєш, що перепреш мене? П р е д с л а в а . Грізьби твоєї не боюсь я, княже. Нехай бояться ті, що мають ще Що тратити. Я все, що тільки мала, Все стратила. А те, за чим сюди Прийшла я, те мене не доторкавсь, А лиш тебе. Князь. Мене? А хто-ж ти! Предслава. Слово! Вперед дай слово, про котре благаю! К н я з ь . Здуріла жінка! Ну, нехай і так, Даю те слово.
Предслава. Що спокійно все Те вислухаєш, що скажу тобі. К н я з ь . Все вислухаю. Предслава. Сам на сам зо мною. К н я з ь (підозрено глядить на неї.) Предслава. Що, славний князь, великий наш герой Побоюється баби? Князь. Чорт не баба! Та ну, нехай і так! А то її Позбутись годі! Ну, вставай! Балакай! П р е д с л а в а (встає.) А цьому повели — (показує на Тарниша.) К н я з ь (сплеснув у, долоні.) Ах, це Предслава! Овлурова --------П р е д с л а в а . Так, княже, я Предслава! Нещасного Овлура бідна жінка. Спасибі, що пізнав мене нарешті, А то сама я швидко вже не можу Себе пізнати. Князь. Що з тобою дієсь? П р е д с л ава. Що-ж? Пропадаю! З цими хробаками Скитаюся поміж людьми, бідую, Слізьми вітаю ранок і слізьми Постелю мочу вечером. Князь. Де муж? Предслава. Хіба-ж я знаю? Якби не те важне І пильне діло, що мене до тебе Сюди пригнало, я-б тебе спитала: Де муж мій? (Плаче.) Князь. Жінко, я його не маю. П р е д с л а в а. Ти засудив його, обдер із чести, З маєтку, з всіх заслуг, з усяких прав. Ти пхнув його могучою рукою
