Так хто-ж ти справді, дивная появо? А н г е л . Я той, кого ти бачив. ' Князь. І один І другий, третій і четвертий? Ангел. Так! Я образ всього гарного, що тільки Зазнав ти на віці. Що лиш було Для тебе любе і святе й шановне, Що радувало серце, підносило ' Дух до добра, будило ясні думи, Скріпляло чисті пориви й бажання, Все те в мені пізнаєш і найдеш. К н я з ь . Чогож бажаєш ти від мене нині? Ангел. Приходжу з розказом до тебе. Зараз Вставай і одягайсь і надівай На себе чорну зброю*) і оружжа, Сядь на коня і їдь у чисте поле. К н я з ь . Куди? А н г е л . Про це вже не турбуйсь. Твій кінь Сам понесе тебе, куди потрібно. К н я з ь . Куди-ж мені потрібно так у ніч? А н г е л . Ти мусиш їхати красти й розбивати. К н я з ь . Що ти сказав? Не можу вірить Власним ухам. Скажи ще раз! Ангел. Ти добре чув: Ти мусиш їхать красти й розбивати! К н я з ь . Та. якже це? Я князь! Я голова Всіх руських владників! Я, що вважав За свій найперший обовязок—нищить Без милости розбійників, злодіїв У моїм краю, я повинен са м ----Ні, це не може бути! Хто-ж тебе Прислав до мене з наказом таким? А н г е л . Поглянь на мене! К н я з ь (глядить, лице його виражає німий __________ перестрах.)
- ) зброя — панцир.
Боже! Ангел. Що-ж, чи віриш? К н я з ь . О Боже! Серце в грудях наче віск Потало на той вид! Ангел. Не думай довго. І не питай і не міркуй багато! Вставай і одягайся, надівай На себе чорну зброю і оружжа, Сядь на коня і їдь у чисте поле: Ти мусиш їхать красти й розбивати. К н я з ь . Ні, ні! Не може цього буть! Не можу! А н г е л . Як не послухаєш, страшне нещастя На тебе впаде і на ввесь твій край! (Щезає. В покою робиться знов темно.) ЯВА К н я з ь
IX. с ш (.
К н я з ь . Нема його. І темно. Чи ,це сон був? Наскрізь мене тривога пройняла І бє лихорадка. Я певно в лісі Перестудивсь... Та ні, не був це сон! Я-ж бачив тут... отут... і чув слова... І тямлю їх... Мов гострії ножі Вони мені у саму душу вбились. »Не думай довго! Не міркуй багато! Вставай і одягайсь«... (Зривається з Ліжка.) Дарма! Заснути Не зможу вже. Якась рука таємна Жене мене... Аж душно... Мов ось-ось Щось висить наді мною. Світла! Світла! (Креше вогонь і запалює свічки.) «Вставай і одягайсь': і надівай
