Сторінка:Сон князя Святослава. Драма-казка у 5 діях. Зі вступом і примітками Петра Ол. Коструби. Львів, 1929.pdf/43

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

Овлур. А тепер Зажди ось тут хвилину! Я піду По коні. Твій тут недалеко. Якби Наспіли хлопці, хай заждуть при тобі! (Відходить.) ЯВА

V II.

Князь

сам.

Ось я й розбійник! Диво! диво! диво! Присягою звязався не покинуть До смерти розбійницької ватаги І слухати Овлура. Боже! Що це Зо мною діється? Невже це ти Навіки пхнув мене з престола в цю Безодню? (Спирається на спис.) Ех, та що тут міркувати? Присяг — пропало! А що далі буде, На теє божа воля! Дивний цей Овлур! І скільки літ при мні він був, А я не міг його пізнать так добре, Як ось тепер за кілька тих хвилин. От що значить: недоля спільна! Як Вона людей зближає! (Надслухує.) Стугонять Копита! Ідуть! Це мабуть ті два Розбійники, що з нами мають їхать До Гостомисла красти! Боже! Боже! Чи я би був подумав, в сні прибаг, Що нині в ніч в компанії такій Поїду — де? до Гостомисла красти! ЯВ А Князь 1 розбійник. Князь.

V III.

і два р о з б і й н и к и . Гов! Хто тут? Я, новий товариш ваш.

1 р о з б і й н и к . Як звать тебе? Князь. Ставур. 1 розбійник. А ВІДКИ Т И ; К н я з ь . Із Київа. 1 розбійник. Боярин, гридень, смерд? К н я з ь . Боярин. 2 розбійник. Злі часи, коли бояре Позавиділи бідним людям навіть Злодійського зарібку, і на той Ідуть! 1 розбійник. Прийдеться нам опять податись На чесних горожан. Князь. А що-ж, це може Не було-б так і лихо. 2 розбійник. Звісна річ,. Якби поріг не був такий високий. К н я з ь . Який поріг? 2 р о з б і й н и к . Галузка й шнур коніпний. К н я з ь . Ну, це далеко чень1 від вас. 1 розбійник. Далеко! Сьогодні зловлять нас, сьогодні й висим. Тут вже дарма проситись. 2 р о з б і й н и к. А у мене Є жінка й діти. Знаєте, нераз Така мене за ними дика туга За серце вхопить! Аж киплю, аж рвусь, Щоби піти до них, хоч здалека Побачить їх,, хоч словечко сказать, Одне, одніське перед смертю! 1 розбійник. Ех, Що то про це й гадати! Князь. Та хіба Так і не можна? 2 розбійник. Звісно, можна-б, та Ватажко не пускає. Дуже гострі Тепер сторожі. Виявишся з ліса,