Усякі спроби відділити виховання від освіти не мають з фільософської точки погляду ґрунту. Але й індивідуальні проблеми Педаґоґіки й Дидактики теж ріжні, бо випливають з ріжних вихідних точок, одначе кермує обома психольогія-і як розслід про всі функції душі, і як розслід про людські типи; але инші частини цієї науки обслуговують Педаґоґіку, а инші Дидактику; перша слідує за теорією змагань та почуття, а також на дослідах типів, характерів; друга базується на діяльности познавальних сил і духових типів, таланів, видатних людей. Перша розглядає психольоґічно ґрупи інтересів, їх джерела, індивідуальні нерівности й їх причини, друга досліджує психічну діяльність, нахили й розумові напрямки, що становлять індивідуальний інтелект.
Отже й до етики обидві дисципліни стоять у ріжних відносинах, Педаґоґіка в найближщих, Дидактика далі; обидві рахуються з вартостями й мотивами, що їх дає етика, але Педаґоґіка до неї ближча, ніж Дидактика, яка у свою чергу ближча до льоґіки, ніж Педаґоґіка.
Власне, не так важно визначити положення Дидактики щодо Педаґоґіки, як указати шляхи, якими вона сема йде. В самій суті освіти лежить те, що вона свій зміст поповнює з ріжних теренів знання та умілостей. Вона у своїй викінченій формі охоплює цілу низку елєментів, де кожний є окремою сферою вправ; сучасна вища освіта охоплює велику кількість спеціяльних матеріялів, щоби мати змогу закласти з людині такий ґрунтовний фонд знання, на якому моглиб розвинутися ріжноманітні здібности, щоб дати можливости опанувати перші перешкоди в навчанню, Освітню працю не можна обмежувати елєментарною та популярною освітою, треба дивитись на неї і з наукового та мистецького погляду, і хто в ній хоче прийняти участь, звід того вимагається пильне й уперте вчення, бо наукова освіта тримається і ґрунтовности, й універсальности. Тут потрібно певне визначення — чому саме й як вчити з кожної окремої науки, щоб учитель мав змогу оволодіти і матеріялом, і методом для найкращого осягнення мети, а це може зробити колєктивна праця не лише саміх учителів, а й учених і громадян. Тоді шкільне навчання Й освіта учителів мала б велику вартість для громадянства. В самій сучасній дидактиці проявляється неправильний напрямок: забувають про загальні міркування щодо педаґоґічного навчання та освіти й обмежуються виробленням спеціяльно предметних учителів. Ніяка
8
