відданости, як цей Фельдман, і я ніколи не розуміла, чим я її заслужила. Мабуть трохи ласки, яку він знаходив у нашій родині, морально підтримувало цього самітнього хлопчика з типово-єврейською філософською й психологічною індивідуальністю. Відданий революційному рухові, він, звісно, не міг у ньому грати видатної ролі, але сумлінно виконував усе, що б йому не доручали головарі. Скоро його заслали в Вологодську губернію, де ця виснажена дитина не витримала суворого підсоння і померла так само самітньою, як і жила. В революційних колах завжди будуть такі віддані непомітні робітники, що не хотять ані слави, ані жадної собі користи, а все життя віддають ідеї. Над ними знущаються жандарі, поліція, ними нехтують прокуратори або змагаються купити їх на шпигунські послуги; але вони все терплять і тихо, непомітно вмирають десь на засланні, на каторзі, в тюрмі.
Наближалася весна. Одеса пишалася над морем своїми прекрасними околицями, Великим та Малим Фонтаном. Ми з дітьми часто їздили маленьким потягом до моря, сиділи на камінні, дивилися, як хвилі набігали на беріг до самих наших ніг і обливали його блискучою прозорою піною, як на обрії біліли вітрила рибальських човнів та димили пароплави. Тоді Фонтани ще мало були забудовані, і тут можна було з дітьми самим, без людей любуватися морем. Але недовго довелось мені отак любо жити серед милого оточення, серед наукової праці: одної ночі несподівано насунули до нас синьомундурники, почали переводити трус, а в мене завжди бувало щонебудь нецензурне на ті часи; тоді теж, памятаю, саме один примірник »Громади« Драгоманова. Але я непомітно схопила всі »компромітуючі« папери і, накинувши на них пелюшки, обгорнула ними сплячу мою доню, вихопила її з ліжка і сміливо звернулась до жандарів: »Може ще колиску маєте оглядати, то прошу!« Сині мундури відвернулись, прокуратор, який завжди теж бував при трусах, відкликав їх до інших »меблів«, і я вільно поклала ще сплячу мою Любу разом із виданнями Драгоманова. Боже, як обережно я її клала, щоб папери не зашелестіли, як щільно вкрила її, щоб, бува, ніжками не порозкидала пелюшок. Але мої хитрощі не врятували мене: в боковій кешені мого вбрання завжди лежав у мене маленький збірничок за-
