Сторінка:Софія Русова. Мої спомини. 1937.pdf/130

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

вати на своїх отарах велике наукове відкриття, бо якраз тоді сибірка почала їх винищувати. Він звернувся до Мечнікова, що кермував бактеріольоґічною станцією в Одесі, щоб той прислав йому досвідченого ветеринара-прищепника і чималу кількість сироватки на кілька тисяч овець. На степу, недалеко від Каховки, зібрано численні отари Панкіїва з ріжних околиць степу. Це мало бути таким тріюмфом науки, що забезпечував би майбутній розвиток вівчарства на півдні України, а також і людність охороняв би від зарази сибіркою. Наїхали до Панкіїва всі сусідні пани, члени земської управи. Можна собі уявити той жах, коли після першого прищеплювання за пів години вівці почали здихати, — цілий загон, кілька тисяч овець! Прищепник вже від'їхав кілька верст і прищеплював тим самим способом іншим отарам. Розпач та лютість охопили старих чабанів. Вони плакали, рвали на собі волосся, дивлячись, як валилися трупом ті вівці й барани, що вони їх так дбайливо доглядали стільки років, а тепер безсилі були їх врятувати. Нескоро люди догадалися сповістити Панкіїва, що був в іншому місці, щоб він припинив цю »чортову вигадку«, як казали в розпачі чабани. Але вже й на очах самого Панкіїва падали вівці, згинула й друга і 3-тя отара, і він теж з розпачем бачив, як нищилось його майно. Він схопив за руку прищепника і заборонив йому провадити далі цей »експеримент«. Це була трагедія і для Панкіїва, і для необачного представника науки. Полетіли телеграми до Одеси до Мечнікова, але не скоро виявилося, що помилилися в ступні сироватки. Була сироватка трьох ступнів і замість того, щоб почати з найслабшої, почали прищеплювати найміцнішою. Звісно, організм не витримував такої отрути і вівці здихали. Ця невдача, звичайно, не компромітувала науки, тільки показувала необачність станції, але ці пояснення не могли повернути Панкіїву його найкращих отар, і це коштувало його десятки тисяч карб. Після цього залишилося все ж недовіря до одеської станції, і херсонське земство постановило заложити станцію в Білозерці. Шелашников став переводити там прищеплювання дуже успішної і селянським і панським вівцям.