Сторінка:Софія Русова. Мої спомини. 1937.pdf/143

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

преса вихваляла до неба, але честолюбній жінці цього було мало. Їй хотілось і європейської слави зазнати. Жінка банкира, дуже багата, розумна, вона задемонструвала свою школу на паризькій виставі на початку 90-х років. І справді, в її педаґоґічних методах було чималої оригінального, ї преса паризька звернула увагу на cette belle dame toujours en noir, що сиділа за своєю розкішною вітриною. Але для українців в її діяльності була велика хиба.

Незалежна й заможна, вона могла б у свою школу на селі ввести багато українського. Адже ж вона признавала, що то село українське, носила сама українське вбрання, всі її діти, особливо Іван, славетний тенор петербурзької маріїнської та паризької опери, і Христя, наша дорога поетка, виросли, залюблені в українську музику, українську народню літературу. Але коли молодий Грінченко почав учителювати в її селянській школі ї повний довіря до такої славетної громадської діячки й педаґоґа, давав українські книжки, розмовляв з дітьми по українськи, то його викинули зо школи, і така високопоставлена пані й не заступилася за цього щирого вчителя-українця.

З Христ. Данил. я мало була знайома, але з її дочкою Христею й сином Іваном я зустрічалася кілька разів у Москві в хаті моєї дочки. Вони обоє приваблювали своєю щирістю, високим мистецьким розвитком. Такого гарного виконавця в операх Ваґнера, у »Фавсті« та інш. я не знаю другого. Свій природний талант Алчевський ще підніс високою музичною освітою. Він страшенно соромився свого низенького зросту, але гарне обличчя і його чудовий голос робили з нього улюбленця жінок. Брат і сестра були звязані між собою ніжною приязню, і коли Іван несподівано сам один помер десь у Криму, Христя мало не збожеволіла з горя. Гарні вони були обоє!

Хоч як я була захоплена харківським життям, несподівано прийшлося його покинути. Праця у Гордієнка вже скінчилася і зовсім не так, як того сподівався Олександер Ол. Після того, як Олександер обробив майже всі спомини Гордієнка, ввесь матеріял для історії хар-

    цю народню критику. Підлягли їй і деякі українські твори. Але в книзі занадто багато штучного, через те вона не має навіть історичної вартости.