Сторінка:Софія Русова. Мої спомини. 1937.pdf/148

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

порти книжок — літературні збірники, журнали, політичні памфлети, переклади. На наше нещастя Семен ублагав мене один із таких транспортів прийняти до себе. Він розпинався, що лишить його в мене тільки на один день та що абсолютно покищо не має куди його

Іван Липа.

скласти. Ми мешкали тоді на Мироносицькій площі. В Олександра дома було якесь засідання, і я навіть не вспіла йому сказати, що то за пакунок я прийняла. І ось тільки що ми полягали спати — традиційний нічний дзвінок…

Що я пережила в ту хвилину, коли відчиняла двері синьомундурникам і знала, що в мене нема змоги сховати від них пакунок Семена! А що ж там такого страшного було, як на сучасний погляд? Франка — Лис Микита та переклад Дон-Кіхота, та ще дещо Драгома-