Сторінка:Софія Русова. Мої спомини. 1937.pdf/155

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана


Ілля Шраг.
Тоді на Громадах лежав обовязок збирати гроші для Драгоманова, що саме перебував у дуже кепському становищі. Цю працю з великою енергією провадив Мик. Вас. Ковалевський: він їздив по всій Україні, звертався до всіх заможніх українців, переконував, соромив і справді збирав потрібні гроші, постійно ризикуючи дістатися до арешту за таку нелєґальну діяльність. Невисокий, з широким одкритим чолом, з розумними очима, він виділявся серед тогочасних українців своєю активністю й самовідданістю. І він конспірував, коли треба було, але ніколи не ховався з політичним напрямком свого українства. Він майже відкрито висловлював свою єдність у думках із Драгомановим і всіма силами розповсюджував його думки та видання.

Серед земців тоді видатну ролю грали члени повітової управи — голова Тризна і члени Малявка та Бакуринський. Тризна, з старої української родини, був із твердими переконаннями. Стояв більше на економічному ґрунті і старався всіма силами поліпшити економічне становище повіту. На всі інші земські справи був скупий. Жінка Тризни Анна і її сестра Ольга дуже близько стояли до народньої освіти, були в тісному контакті з учителями. Ми задумали з ними організувати видання українських книжок, і тут я вже ставила умову, щоб книжки ці писали по українськи. Чимало з цього приводу виникало в нас суперечок.

Малявка скінчив, здається, Петровську академію в Москві, був дуже самопевний і часто перешкоджав Олександрові Ол. в його праці, втручаючись у статистичні справи. Бакуринський — щира людина, дуже скромний, працьовитий і така добра душа, що всі селяни в селі Церковиці, де в його був маєток, щиро його любили. Пізніше він був головою Губерніальної управи.

Головою ґуберн. управи був Василь Хижняков. Це