Сторінка:Софія Русова. Мої спомини. 1937.pdf/158

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

знайшли 2 кімнатки, дівчата вступили до університету, почалося в них студентське життя.

Я гляділа Юрка і придивлялась до загального французького життя. Ми опинилися на території Провансу саме в часи розквіту його сепаратизму. Існувало товариство Les Filibres, що плекало провансальську мову, літературу, видавало Revue Filibre, присвячену етнографії й фолькльору Провансу. Містраль був у зеніті своєї слави, Обанель теж. Я захоплювалась цим близьким моєму серцю національним рухом, написала про нього статтю, захоплювалась поемою Містраля Mireille і з Юрком побувала в головних місцевостях Провансу — в Авіньйоні, в Арлі. Це останнє місто справило на мене особливо велике вражіння своїми римськими руїнами; дуже добре вдержаний амфітеатр, що в ньому під голим небом виставляли Кармен, — старовинний собор — все це повне такої величньої античної краси та ще під цим безхмарним південним небом! А перед цими памятниками давноминулого похожали красуні-арлезіянки в своїх національних убраннях.

Літом ми їздили купатися в морі, в Палавас — пів години їзди залізницею від Монпеліє. Студенти ходили в екскурсії на S. Loup та інші вершини Малих Альпів (Les Alpines). В цей приїзд до Монпеліє я вперше виступила з публичною промовою про Україну. Філібри влаштували свято на честь Містраля, наші студенти і я дістали квітки. Юрка так гарно вдягли в українське вбрання, що навіть сам Містраль звернув на нього увагу. Я сказала йому привітання від українських прихильників, розказала, під яким суворим режімом живе Україна і як їй тяжко розвивати свою національну культуру. Проголосили тост за розвій України, і тут ті самі питання, що їх я і двадцять літ пізніше завжди чую на всіх європейських зборах: L'Ukraine — quel est се pays? Quel est се peuple? Потім все це було описане в часописах, і Юрко, і моя промова про Україну, і я послала ці часописи Олександрові, як найкращий трофей моєї першої спроби ширити знання про Україну в Европі.

Але ця екскурсія мало не закінчилась трагедією. Моя дочка з іншими студентками полізла по скелях, що обступають долину, десь поховзнулась і впала