Сторінка:Софія Русова. Мої спомини. 1937.pdf/16

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

дуже лагідно. Зранку до вечора писав свої »думки«, мав чудову збірку французьких, німецьких та російських книжок. Я вишукувала в його бібліотеці завжди чимало цікавих російських та французьких книжок і журналів. Так за читанням і писанням пройшло життя цієї талановитої, але хворої людини. Його флігель мав особливий вигляд: партеровий квадратовий будинок за брамою нашої садиби з одного боку виходив у новий сад, що батько насадив під лісом, а з другого боку — на цвинтар. Усередині було чотири просторі кімнати — одна для доглядача, три для дядька. В середній, найбільшій стояла довга руда старосвітська канапа, на стіні висів величезний плян-малюнок міста Москви: ціла серія малюнків ріжних міст Европи для дуже великої панорами містилася в другій кімнаті. У третій кімнаті була спальня хворого — за параваном його ліжко. Скрізь по всіх кімнатах стояли шахви з книжками, і дядько завжди добре знав, у якій шахві яка книга знаходиться. Там був повний комплєт Енциклопедичного Словника XVIII ст., сила журналів російських, французьких, німецьких, репродукцій образів дрезденської галерії та інш.

Сестра моєї матері Наталя Жерве, видатна пяністка, учениця Ліста, також була психічно ненормальна: ще як вона була молода, в неї зявилася манія переслідування. Вона зненавиділа Москву — „Mosquou est bête“ завжди казала вона; не любила й петербурзький beau monde. Її відвезли до Франції. До повного божевілля вона не доходила, але була така ненормальна, що мусіла бути завжди під опікою ґувернантки. Стара француженка, що провадила всі її грошові справи, нікуди від неї не відходила і прожила при ній кілька десятків літ. Тітка моя була дуже гарна на вроду, мала чудове золоте волосся і тонкі риси обличчя, але в її блакитних очах було щось тривожне, неспокійне.

Жерве були посвоячені з ріжними багатими російськими родинами, от як Пісемськими та Філатьєвими. Один мій дядько Павло Пісемський із костромських селян розбагатів на лісі, був страшенний аматор мистецтва; його дім у Москві — це був якийсь музей рідких речей. Він багато мандрував по Італії, Франції і привозив звідти чудові речі. Я памятаю, що коли мене ма-