Сторінка:Софія Русова. Мої спомини. 1937.pdf/175

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

ніша, співачка не заспівала якої-небудь найвульгарнішої української пісні, як напр. »Ой казала мені мати«, що своїм змістом і манерою виконання цілком порушувала витриману гармонійність музичного програму. Але взагалі хоч як тяжко було влаштовувати ці концерти-вечірки з танцями, вони мали вже все-таки велике національно-громадське значіння, обєднуючи всю українську кольонію та демонструючи розвиток українського мистецтва.

В Петербурзі бувало у нас багато людей усякого віку, приходило чимало і молоді. Олександер Олександрович часто обурювався, що цілий день в нас люди і люди, що перешкоджали йому працювати. Він надумався призначити певні дні, коли вечорами він радо приймав би гостей. Почалися наші jours fixes за круглим столом, в тісній нашій їдальні, лунала жвава розмова, співали інколи, коли заходив Заремба, він грав на фортепіяні. Але це ніяк не зменшувало кількости щоденних одвідувачів, і коли Ол. Ол. їм ласкаво нагадував, що у нього є призначені дні, усі казали: — Так, ми це знаємо, але тоді у Вас буває багато людей, а мені хотілось з Вами особисто побалакати. — І гість балакав, а Ол. Ол. покірно його слухав і думав прої свою працю, що лежала на його столі. Серед української молоді, що бувала у нас, виділявся своєю красою, розумом і завзятістю Дмитро Дорошенко, тоді студент Петербурського Університету. Це був енерґійний український діяч, він дуже добре ставився до Ол. Ол., завше допомагав в улаштуванні концертів, приносив якісь нові українські книжки і ніжно оберегав »Русових« від можливих неприємностей з поліцією. Памятаю, як ми приїхали на якесь українське зібрання, про яке чомусь дізналась поліція і туди прийшла. Дорошенко ще на вулиці нас зустрів і не допустив увійти в те помешкання. Любимими нашими гостями були композитор Степовий-Якименко та поет Олесь-Кандиба. Олесь прийшов до нас за рекомендацією Христі Алчевської. Він тільки що закінчив Ветеринарний Інститут у Харкові і був повний поетичного натхнення; приходив почути крутику Ол. Ол., деклямував нам майже усі ті цінні перлинки, що склалися на перший випуск його поезій — »3 журбою радість обнялась«. Ол. Ол. зразу оцінив великий талант молодого поета. Не менше захоплюва-